Організаційно-економічний механізм регулювання страхової діяльності в Україні - Автореферат

Відтак постає потреба в дієвих механізмах функціонування страхової діяльності в Україні і, відповідно, застосування визначених принципів і підходів, які поширені в країнах із розвиненою економікою, зокрема, поєднання державного регулювання із саморегуляцією страхового ринку. Проте теоретичні аспекти регулювання страхової діяльності в сучасних умовах, як правило, відстають від практики, чимало наукових праць присвячені державному регулюванню страхової діяльності. Досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження зумовило необхідність вирішення таких основних завдань: - розглянути теоретичні та практичні основи побудови організаційно-економічного механізму регулювання страхової діяльності, а саме - визначити сутність поняття “страхова діяльність”, обґрунтувати її економічний зміст та організаційні основи страхової діяльності, типізувати підходи до формування системи державного регулювання та саморегулювання страхової діяльності; визначити основні етапи інституціональних змін у системі регулювання страховою діяльністю в Україні, дослідити умови і тенденції її розвитку та проаналізувати вплив державного регулювання та саморегулівних організацій на страхову діяльність; на основі міжнародних методик регулювання страхової діяльності розроблено методичне забезпечення для виявлення підвищеного ризику в діяльності страхових організацій, що дозволить класифікувати страховиків за рівнем ризику їх діяльності на страховиків із надійним фінансовим станом і страховиків з підвищеним ризиком, дасть змогу оцінити ризики страхової діяльності на основі офіційної статистичної звітності та виявити недоліки в діяльності страховиків;У першому розділі “Теоретичні та практичні основи побудови організаційно-економічного механізму регулювання страхової діяльності” розглянуто теоретичні аспекти основних понять страхової діяльності: „страхування”, „ризик”, „страховий захист”, зясовано економічну сутність страхової діяльності та уточнено поняття “страхова діяльність”, розкрито функціональне призначення страхових фондів, узагальнено теоретичні питання організаційних засад створення страхових організацій. Водночас ототожнення понять “страхування” і “страхова діяльність” вносить деяку невизначеність у страхове законодавство, котре є наріжним питанням сучасної теорії страхування для зясування обєкта регулювання цього виду економічної діяльності. Зясовано, що обєктом регулювання в ринковій економіці вважається страхування як господарська діяльність або господарська операція, які можуть належати до різних субєктів: господарська діяльність - страховикам, господарська операція - страхувальникам. Страхування як господарська операція регулюється інколи не прямо, а опосередковано, через регулювання господарської діяльності страховиків, тобто через регулювання страхової діяльності. Проте потреба у створенні товариств взаємного страхування існує обєктивно, але розбіжність інтересів страховиків, страхувальників і держави не спонукає останню до законодавчого узгодження нормативних актів, що регулюють їх створення.У дисертації теоретично узагальнено і практично вирішено актуальне питання вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання страхової діяльності для розвязання сучасних проблем економічного розвитку страхового ринку та його інтеграції в міжнародні фінансові ринки, що дозволило реалізувати поставленні завдання та зробити такі висновки. Обґрунтовано економічний зміст та організаційні основи страхової діяльності, що дозволило дійти такого визначення: страхова діяльність - це господарська діяльність страхових організацій, повязана з пропонуванням і наданням захисту в разі настання ризику (певної події) за рахунок сформованих страхових фондів. Обєктом регулювання в ринковій економіці вважається страхування як господарська діяльність або господарська операція, які можуть належати до різних субєктів: господарська діяльність - страховикам, господарська операція - страхувальникам. Таке уточнення усуває теоретичні суперечності в тлумаченні терміна “страхування” та конкретизує термін “страхова діяльність”. Визначено особливості регулювання страхової діяльності, які потрібно враховувати під час розробки державної страхової політики: по-перше, важливо забезпечити підвищення фінансової надійності і стабільності страхових організацій України; по-друге, реформування системи регулювання та нагляду за діяльністю страхових організацій повинно орієнтуватися на забезпечення підтримки та формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів для регулювання страхового ринку та нагляду за діяльністю страхових організацій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ