Організаційно-економічний механізм регулювання екологізації виробництва (на прикладі лісового комплексу) - Автореферат

Ріст забруднення навколишнього середовища, значні обсяги споживання природних ресурсів та недосконалість технологій виробництва значною мірою порушили самовідновлювальні механізми екосистем, знизили асиміляційний потенціал довкілля, що у свою чергу негативно відбилося на соціально-економічному розвитку суспільства. Ситуація потребує посилення уваги до вирішення проблем еколого-економічної безпеки, формування міжгалузевої політики з цього питання, обгрунтування напрямків збереження, використання та відтворення лісів на засадах сталого розвитку, визначених на конференціях ООН з навколишнього середовища (РІО-1992, РІО-92 5, РІО-95 10, Лісабон - 1998). Тому важливо всебічно і ретельно вивчити причинно-наслідкові звязки між економікою й екологією стосовно до окремих галузей лісового комплексу і його окремих виробництв. Умови перехідної економіки по новому ставить питання щодо функцій управління лісами і лісогосподарським виробництвом, забезпечення комплексного збалансованого використання і відтворення лісових ресурсів, удосконалення організаційно-економічного механізму в сфері лісового господарства, підвищення частки лісових ресурсів в природоресурсному потенціалі та національному багатстві країни. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі в основному застосовувалися такі методи і прийоми: системного підходу - при формуванні організаційно-економічного механізму у сфері лісового комплексу; причинно-наслідкових звязків - для дослідження сутності, змісту та визначення складової лісу як природно-ресурсної системи; порівняльного і факторного аналізу - для оцінки системи показників еколого-орієнтованого розвитку лісоресурсної сфери; економіко-статистичних групувань - для аналізу сучасного стану підприємств лісового комплексу та оцінки їх реформування; наукової абстракції і теорії сталого розвитку - при розробці і обгрунтуванні структурної трансформації лісоресурсної сфери в умовах перехідного періоду економіки тощо.У першому розділі “Теоретичні основи екологізації виробництва” визначено сутність лісового комплексу, його функціональну структуру, викладено методологічні засади екологізації виробництва, розглядаючи даний процес як еколого-економічну збалансовану систему на стадії формування ринкових відносин, виходячи із засад сталого розвитку. Значні обсяги споживання природних (лісових) ресурсів на фоні забруднення навколишнього середовища та недосконалості технологічних процесів виробництва в галузі деструктивно вплинули на екологічну ситуацію значною мірою порушили самовідновлювальні механізми екосистем, знизили асиміляційний потенціал природи, що у свою чергу негативно відбивається на соціально-економічному розвитку. Розкрито зміст понятті “екологізація виробництва” стосовно до лісового комплексу, що в загальному вигляді слід розуміти як систему видів діяльності його галузевих структур, що забезпечують зниження негативного впливу виробництва і запобігання порушення екологічної рівноваги природного середовища. Екологізація лісового господарства не реалізовуватиметься без врахування специфічних особливостей галузі, якісних параметрів продукції, що продукує ліс, без визначення і проведення пріоритетних напрямків лісової політики і ефективної структури економічних інструментів. В умовах затяжної соціально-економічної кризи, яка захопила і лісовий сектор економіки, одно з важливих місць займає проблема екологізації виробництва, основні завдання якої можна визначити на підставі: розкриття тенденцій і пропорцій економічного розвитку виробництва, зокрема лісоохоронної (екологічної) діяльності підприємств галузі;У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у розробці методологічних засад і методичних положень щодо організаційно-економічного механізму регулювання екологізації виробництва. Радикальна економічна модернізація України передбачає нові можливості для гармонізації економічних і екологічних складових продуктивних сил, що визначено проектом Концепції сталого розвитку України, яка була розроблена у відповідності до рекомендацій конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку (Ріо - 92). Перехід до сталого розвитку потребує формування Національної програми та плану дій з питань охорони навколишнього середовища, розробки та реалізації основних напрямків екологічної політики, нових підходів до вироблення соціально-економічної стратегії держави та відповідної екологічної свідомості суспільства. У контексті проблем розвитку важливе місце займає екологізація лісового господарства, на основі врахування якої забезпечуватиметься вирішення проблем підвищення ефективності розвитку й розміщення лісогосподарського виробництва. Основні напрямки екологізації галузі повинні включати: збереження лісів, підвищення їх соціально-екологічної ролі; сприяння природному лісовідновленню; забезпечення пріоритету екологічних функцій лісових насаджень над економічними; розробку системи критеріїв та індикаторів управління лісами і лісогосподарським виробництвом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ