Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств - Автореферат

На жаль, реальні факти еволюції науково-технічного потенціалу показують, що його структура, організація та ефективність використання багато в чому не відповідають потребам економіки, не адаптовані до нових методів управління. Недостатній рівень фінансування науки, втрата промисловими підприємствами обігових коштів, відсутність ефективних механізмів комерціалізації результатів науково-технічної діяльності визначають актуальність розробки оптимальної моделі майбутньої організації суспільства, визначення шляхів і механізмів розвязання соціально-економічних проблем із залученням позитивного світового досвіду трансформації економіки. Однак у час, коли бізнес став розглядатися як одне з головних джерел фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок (НДДКР), а ринок - як сфера, з якої виходять необхідні імпульси для інвестицій не тільки у виробництво, але і в дослідження і розробки, залишаються нерозвязаними багато питань щодо удосконалення управління науково-технічним потенціалом промисловості та, насамперед, машинобудівних підприємств, визначення ролі науки вищих навчальних закладів у його розвитку. Мета дослідження полягає у розробці науково-методичних положень з формування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств. В процесі дослідження застосовано такі методи: логічного та якісного аналізу і синтезу (при визначенні сучасних підходів до сутності науково-технічного потенціалу в ринковій економіці); економіко-статистичного аналізу (при визначенні стану науково-технічного потенціалу та факторів і умов його реалізації); індукції та дедукції (при оцінці зарубіжного досвіду управління науковим потенціалом); програмно-цільового підходу (при розробці науково-методичного підходу до підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств); економіко-математичного моделювання (при розробці моделі фінансового забезпечення науково-технічної діяльності та комерціалізації наукових розробок).У першому розділі «Теоретичні аспекти ефективності використання науково-технічного потенціалу» викладено теоретичні аспекти сутності та ефективності використання науково-технічного потенціалу; визначено основні фактори впливу і умови реалізації вітчизняного науково-технічного потенціалу в ринковій економіці; конкретизовано особливості організаційно-економічного механізму як системи забезпечення реалізації наукового потенціалу машинобудівних підприємств. Виявлено, що поступове скорочення фінансової, матеріально-технічної та високо кваліфікованої кадрової бази науково-технічного потенціалу, виникнення явища сумісництва в науці та нераціональність вікової структури науковців за період з 1994-2005 рр. призвели до втрати відтворювальної цілісності, руйнації основних елементів науково-технічного потенціалу промисловості, різкого скорочення масштабів наукових досліджень і розробок, домінування в економіці зовнішніх по відношенню до неї відтворювальних контурів. На підставі аналізу існуючих підходів до визначення організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу запропоновано його сутність розглядати як єдину систему, взаємоповязану сукупність механізмів, організаційно-технічних, економічних, фінансово-економічних форм, методів та заходів впливу на складові науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств, застосовуваних на різних рівнях управління науковим розвитком з метою досягнення стабілізації, нарощування темпів розвитку та підвищення ефективності промислового виробництва. На теоретичному рівні обґрунтовано, що структура реалізації організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу машинобудування, має включати в себе принципи створення механізму: системність, безперервність, ефективність, пріоритетність, інтеграція ресурсів, партнерство і прозорість; забезпечення реалізації механізму: нормативно-правове, організаційне, інформаційне, ресурсне, фінансове; функції механізму: планування, організації, мотивації, адаптації, контролю, регулювання; методи формування механізму: економічні, організаційні та соціальні. У другому розділі «Аналіз пріоритетів поєднання організаційних та економічних складових науково-технічного потенціалу» проаналізовано організаційно-правові форми розвитку та управління науково-технічним потенціалом на основі вивчення зарубіжного досвіду, проведено дослідження ролі науки вищих навчальних закладів у сприянні реалізації науково-технічного потенціалу, розроблено науково-методичний підхід до підвищення ефективності використання складових науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у формуванні дієвого організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу. В ході дисертаційного дослідження доведено, що особл

Основний зміст дисертаційної роботи