Організаційно-економічний механізм інтеґраційних зв’язків підприємств овочепродуктового підкомплексу - Автореферат

Становлення ринкових відносин в Україні характеризується здійсненням глибоких інституційних змін, тісно повязаних зі створенням сучасної ринкової інфраструктури, перебудовою економічних відносин, довготривалістю трансформаційних процесів економіки, посиленням впливу зовнішніх чинників на функціонування і результативність діяльності підприємств та організацій. У сучасних умовах розвитку економіки України, характерною особливістю якої є диспропорція розвитку попиту і пропозиції на внутрішньому аграрному ринку, винятково важливого значення набуває розробка організаційно-економічного механізму інтеґраційних звязків підприємств овочепродуктового підкомплексу, адже нині ринкові відносини дедалі більше стають основними чинниками реґулювання виробництва продукції, впливаючи на рівень і динаміку цін та інші показники ефективності. Вирішенню проблем, наявних нині в овочепродуктовому підкомплексі, з нашого погляду, може сприяти розвиток партнерських відносин між виробниками сільськогосподарської сировини та їх переробниками. В овочепродуктовому виробництві, зокрема, необхідно розробляти нові підходи щодо формування та функціонування економічних взаємовідносин овочевих господарств із переробними підприємствами, які були б адаптованими до вимог сьогодення; впроваджувати раціональні моделі управління овочепродуктовим підкомплексом з урахуванням участі всіх його субєктів; застосовувати системи справедливого розподілу грошових надходжень як умови ліквідації протиріч між виробниками і переробниками овочевої сировини, що призведе до підсилення паритетності їх участі у спільному процесі виробництва овочевої продукції. розробити методичні підходи до формування організаційно-економічного механізму взаємовідносин в овочепродуктовому підкомплексі у процесі руху товаропотоків як від виробника сировини до переробного підприємства, так і в зворотному напрямку.У першому розділі - «Теоретико-методичні засади формування і функціонування овочепродуктового підкомплексу» - розглядаються теоретичні й методичні аспекти: сутності організаційно-економічного механізму; сучасного стану та особливостей функціонування овочепродуктового підкомплексу; теоретичні основи розвитку кооперації та агропромислової інтеґрації, її організаційні форми; зарубіжний та вітчизняний досвід інтеґраційних звязків. Головним завданням формування ефективного овочепродуктового підкомплексу є раціональне поєднання сфер виробництва овочевої продукції та її переробки, зберігання й реалізації, що в кінцевому підсумку має стабілізувати її виробництво та споживання в свіжому і переробленому вигляді, давши можливість реалізувати частину товарної продукції за межі реґіону на внутрішні й зовнішні ринки. Вивчення змін у виробництві та споживанні овочевої продукції в Україні в 1990 та 2000-2006 рр. по реґіонах свідчить, що виробництво овочів, у розрахунку на душу населення, по Україні збільшилося (в 1990 р. цей показник становив 128 кг, а в 2006 р. У другому розділі - «Сучасний стан та основні тенденції формування і функціонування організаційно-економічного механізму інтеґраційних звязків в овочепродуктовому підкомплексі реґіону» - визначений стан виробництва овочевих культур у реґіоні, дається оцінка діяльності переробних заводів, а також визначаються умови формування та функціонування економічних відносин між овочевими господарствами й переробними підприємствами. І навпаки, постійні проблеми зі збутом окремих видів продукції призводять до відмови підприємств від їх виробництва, незважаючи навіть на те, що для такого виробництва наявні сприятливі природно-кліматичні умови.Розвиток кооперації та агропромислової інтеґрації в овочепродуктовому підкомплексі має як економічне, так і соціальне значення для народногосподарського комплексу країни. Сутність організаційно-економічного механізму інтеґраційних звязків полягає в тому, що - це відносини між людьми з приводу організації виробництва матеріальних благ і послуг; це важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко-економічними та виробничими відносинами, організаційна форма розвитку продуктивних сил; це відносини між людьми з приводу створення організації, формування її структури, системи управління та ін. Водночас суттєво зросло виробництво у Кременчуцькому районі на (48,9%), та у Пирятинському (в 4,3 рази). Суть їх зводиться до того, що більшість районів, розміщених на близьких відстанях від переробних підприємств (Новосанжарський, Миргородський, Глобинський), не спеціалізовані на виробництві овочевої продукції, виробництво овочів у них не доведено до обсягів, необхідних для забезпечення овочами населення реґіону та переробних заводів. Невизначеність із переробними заводами, їхньою сировинною зоною, зменшення розмірів площ посівів овочевих культур у загальній структурі посівних площ породжує труднощі з впровадженням високопродуктивних гібридів, індустріальних інтенсивних технологій виробництва овочів, що негативно позначається на економіці даних районів.

Основний зміст роботи