Організаційно-економічний механізм комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами - Автореферат

Процеси комерціалізації та трансферу наукоємних технологій, створених за рахунок бюджетного фінансування малих підприємств, завжди привертали увагу дослідників своєю постійною актуальністю і різноманітністю можливостей реалізації цих процесів у різних правових, організаційних і економічних умовах. 2002-4425, 2002-2007 рр.), підтриманого Європейською Комісією, а також у рамках договорів № 04 ЄС від 08.01.2006 р. та № 11 ЄС від 02.10.2006 р. із Національним інформаційним центром із співробітництва з Європейським Союзом у сфері науки і технологій при Київському державному центрі науково-технічної і економічної інформації (Київ ЦНТЕІ) й при виконанні наказів МОН України "Про створення підрозділів комерціалізації інтелектуальної власності" № 533 від 24.06.2004 р. та "Про створення підрозділів з питань інтелектуальної власності" № 631 від 01.11.2005 р. розроблено моделі і схеми комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, які створені за кошти державного бюджету, і виконано оцінки їх ефективності і привабливості на основі аналізу думок експертів у сфері комерціалізації і трансферу технологій та інноваційного розвитку. розроблено і проаналізовано схеми реалізації організаційно-економічного механізму в рамках національної інноваційної системи для залучення венчурного фінансування в процеси комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, створених у державних університетах та інститутах; Тут і далі під малим підприємством типу "спін-офф" розуміється мале підприємство, створене університетами, науково-дослідними інститутами, підприємствами і фізичними особами шляхом передачі до їх статутного фонду прав на обєкти інтелектуальної власності, які розроблено за рахунок коштів державного бюджету. До найбільш важливих результатів, які визначають наукову новизну, відносяться такі: уперше: для інституціональних умов національної інноваційної системи обґрунтовано концепцію комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, які розробляються в державних університетах і інститутах за рахунок коштів державного бюджету шляхом створення науково-виробничих комплексів із статусом інкубаторів технологій або наукових парків, у рамках яких організуються і функціонують малі підприємства типу "спін-офф".У розділі 1 "Теоретичні аспекти процесів комерціалізації і трансферу технологій" розглянуто сучасну теоретичну базу інституціональних систем у сфері науково-технологічної та інноваційної діяльності з метою забезпечення науково-технічного прогресу (НТП) у країні, регіонах, вищих навчальних закладах і науково-дослідних інститутах (ВНЗ/НДІ), на підприємствах, у тому числі і на малих підприємствах (МП). Відзначено постійне зниження кількості МП, орієнтованих на науку, і зайнятих на них, що вказує на деградацію науково-технологічного потенціалу України з таких причин, які виявлені на основі аналізу взаємодії чинників інституціональної системи НТП: копіювання (трансплантація) передових методів і інститутів для організації і управління НТП без урахування існуючих інституційних умов у країні, регіонах і на підприємствах; ігнорування мотиваційних чинників як індивідуумів, так і організацій при спробах активізації інноваційних процесів на підприємствах шляхом самофінансування; зведення державної участі в інноваційній діяльності тільки до рівня реєстрації, контролю і управління без забезпечення стимулювання і заохочення; лобіювання інтересів окремих підприємств і галузей без урахування їх ролі в перспективах глобального, національного і регіонального розвитку. Порівнюючи динаміку індикаторів науково-технологічного розвитку для України і Донецької області, можна зазначити таке: недостатні обсяги фінансування науково-технологічного розвитку в масштабах всієї України, у тому числі в Донецькій області; У розділі 2 "Організаційно-економічні і методичні основи забезпечення процесів комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами" проаналізовано пропозиції європейських дослідників і розробників про співпрацю у сфері науки і технологій, а також очікування українських партнерів від цієї співпраці, розроблено оцінки стану і перспектив науково-технологічного співробітництва країн-членів ЄС і України, а саме: реальні економічні і соціальні умови в Україні (низькі матеріальні витрати на проведення досліджень, високий інтелектуальний потенціал наукового і технологічного персоналу) сприятимуть співробітництву в індивідуальних, колективних і інституційних рамках; Проаналізувавши досвід створення і діяльності європейських інститутів трансферу технологій (ІТТ) та аналогічні починання в Росії і Україні, пропонуються рекомендації щодо організації в периферійних регіонах активного і взаємовигідного процесу комерціалізації, трансферу і дифузії технологій: створення незалежного ІТТ у вигляді регіональної громадської організації; створення підрозділу у ВНЗ/НДІ; створення при ВНЗ/НДІ мережі МП типу "спін-офф", які функціонують у рамках бізнес-інкубатора технологій або науко

Основний зміст роботи