Організаційно-економічний механізм формування ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні - Автореферат

Успішний розвиток економіки по ринковому шляху передбачає створення повноцінного ринку земель, оскільки всі фактори виробництва мають функціонувати в єдиному ринковому середовищі. Яковенко; питання економічного обороту землі досліджували І.І. З прийняттям нового Земельного кодексу України зявилась можливість створення надійного правового та організаційного середовища для формування ринку земель. Дисертаційна робота виконувалася згідно з планом наукових досліджень кафедри економічної теорії Національного аграрного університету за темою: «Розробити основні напрямки формування та ефективного функціонування аграрного ринку України» (номер державної реєстрації 0104U004550), а також у контексті виконання тематичного плану Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Української академії аграрних наук за темою: «Розробити науково-методичні засади розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель у ринкових умовах господарювання» (номер державної реєстрації 0106U006644). У процесі дослідження використовувались такі наукові методи: діалектичний та метод системного підходу - при дослідженні розвитку земельних відносин у тісному взаємозвязку та взаємній обумовленості існуючих закономірностей; статистико-економічний та графічний методи - при аналізі єдиного існуючого елементу ринку земель - оренди за допомогою статистичних таблиць та графіків; абстрактно-логічний - для розкриття сутності ринку земель та наукового обґрунтування висновків; аналізу та синтезу - при аналізі нормативно-правової бази та формуванні пропозицій щодо її вдосконалення; індукції та дедукції - при перенесенні зарубіжного досвіду на українські реалії; групування та кореляційно-регресійного аналізу - для визначення звязку між платою за землю та виручкою від реалізації сільськогосподарської продукції на один гектар угідь і відстанню до ринків збуту продукції.У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування ринку земель сільськогосподарського призначення» розглянуто сутність поняття «ринок земель сільськогосподарського призначення» та його генезис на території України, трансформація відносин власності на землю як передумова розвитку ринку земель, а також методика дослідження формування ринку сільськогосподарських земель. Результати дослідження сутності ринку земель як економічної категорії свідчать, що на сучасному етапі формування ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні відбувається процес становлення його основних структурних елементів, а саме: оренда, іпотека, купівля-продаж земельних ділянок і речових прав на них. Дослідженням доведено, що під ринком земель сільськогосподарського призначення слід розуміти систему економічних, юридичних, соціальних та організаційних відносин між різними субєктами власності на землю з приводу товарного обороту земельних ділянок або речових прав на них, відповідно до законів сучасного товарного і грошового обігу. Зміни у відносинах власності на землю - один з найважливіших результатів земельної реформи, стратегічним завданням якої було запровадження інституту приватної власності на землю та створення на цій основі умов для формування ринку земель. Оренда земель з головної складової ринку земель може перейти в розряд однієї з ринкових операцій із землею, тобто, по суті, з фактичного замінника ринку земель перетвориться на одну з багатьох трансакцій із землею.Аналіз публікацій вітчизняних вчених, а також зарубіжний досвід формування та функціонування ринку сільськогосподарських земель дає змогу стверджувати, що запровадження ринку в нашій державі має здійснюватися виключно на базі відповідного законодавства з використанням різних форм і методів державного регулювання. У законотворенні в галузі формування ринку земель сільськогосподарського призначення нині склалася дещо парадоксальна ситуація. Вже декілька років відомо головний напрям, в якому повинна розвиватися законодавча діяльність в галузі ринку земель сільськогосподарського призначення, але через неузгодженість позицій політичних сил та окремих дослідників з питань, які не є визначальними (наприклад, чи буде Земельний банк державним, чи недержавним - питання, звісно, важливе, але не настільки, щоб через нього зупиняти розвиток ринку земель), рух в заданому напрямі практично не відбувається. Тому головним та бажаним у розвитку законодавства в галузі формування ринку земель сільськогосподарського призначення слід вважати напрямок, визначений прийнятим у 2001 році Земельним кодексом України, із деякими корективами, внесеними потребами часу. У звязку з формуванням ринку земель та його інфраструктури і з метою забезпечення сталого землекористування новостворених господарських структур, удосконалення регуляторної політики держави, збалансованості міжгалузевих відносин в економіці, необхідно підвищити вимоги до показників оцінки землі.

Основний зміст дисертаційної роботи