Організаційно-економічний механізм формування корпоративного сектору України - Автореферат

В умовах ринкової трансформації економіки України відбувається активний процес становлення корпоративного сектору. Досвід розвинутих країн показує, що розвиток корпоративного сектору сприяє концентрації капіталу та інвестуванню його в напрямках, які забезпечують продуктивність та конкурентоспроможність підприємств на світових і національних ринках, помякшують суперечності між працею і капіталом, сприяють демократизації економіки, вирішенню соціальних проблем у країнах, формуванню корпоративної культури. Вивчення стану вітчизняної теорії, методології та методики формування корпоративного сектору засвідчує відсутність комплексних досліджень у цій сфері з урахуванням особливостей формування ринкової економіки в Україні. Недостатньо також досліджено проблемні питання реалізації прав найманих працівників у системі управління корпоративною власністю, підвищення ефективності управління державними корпоративними правами, формування засад цивілізованої корпоративної культури, функціонування механізму формування корпоративного сектору. Теперішній стан вітчизняного корпоративного сектору та важливість оптимізації його формування для розвитку економіки України, недостатній рівень розроблення актуальних проблем корпоративного управління і зумовили вибір цієї теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та структуру дослідження.У розділі 1 «Історико-теоретичні засади дослідження процесу формування корпоративного сектору України» розглянуто підходи щодо визначення місця і значення корпоративного сектору в системі суспільних відносин, зокрема, в людській суспільно-економічній діяльності, і на цій основі розкрито сутність корпоративного сектору України як важливого атрибуту розвитку ринкових відносин, досліджено структурну характеристику корпоративного сектору та організаційно-економічний механізм його формування, узагальнено зарубіжний і вітчизняний досвід історико-економічних процесів зародження та функціонування корпоративних форм господарювання, проаналізовано економіко-правове середовище формування корпоративного сектору економіки України. Аналізуючи характеристики функціонування корпоративних форм господарювання та чинники їхнього розвитку, автор визначає необхідність формування сучасного ефективного корпоративного сектору на засадах оптимізації організаційно-економічного механізму формування корпоративного сектору економіки і гармонізації інтересів усіх учасників корпоративних відносин. Важливе значення для обґрунтування продуктивної структури організаційно-економічного механізму має дослідження сформованої національної моделі корпоративних відносин, для якої характерними є такі ознаки: законодавчо не закріплена провідна роль у корпоративному управлінні спостережних рад (на відміну від розвинених моделей корпоративного управління); економічно неефективні структури акціонерної власності, що виникли в ході акціювання державних підприємств із використанням сертифікатів, і за якої емітенти не мають вільного капіталу для інвестицій у розвиток підприємств; практична безконтрольність діяльності закритих АТ, що опинилися поза правовим регулюванням; незначне зростання використання методів залучення додаткового акціонерного капіталу шляхом додаткового випуску акцій і корпоративних облігацій; відсутність дієвого зовнішнього та внутрішнього контролю за діяльністю менеджменту акціонерних товариств, що спотворює сутність корпоративного управління; застосування «чорних» (рейдерських) методів перехоплення корпоративного контролю, що зумовлює нестабільність діяльності корпоративних форм тощо. Методичний інструментарій діагностики впливу рівня розвитку фондового ринку регіону на корпоративний сектор перебуває на стадії становлення, тому наукове та практичне значення має запропонований автором методичний підхід, який базується на порівнянні умов та результатів їх розвитку за комплексом ознак. Вибір показників (ознак), які характеризують розвиток фондового ринку регіону, зокрема відображають активність акціонерних товариств у застосуванні інструментів фондового ринку, наявність відповідного інституційного забезпечення, прозорість емітентів цінних паперів та цивілізованість фондового ринку, а також активність ДКЦПФР у регулюванні діяльності учасників фондового ринку.У дисертаційній роботі узагальнено науково-теоретичні підходи і запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму формування корпоративного сектору України. Економічна природа корпоративних форм господарювання полягає у відокремленості власності від делегування прав управління нею, що визначає сутність і структуру корпоративного сектору економіки. Процес формування корпоративного сектору відбувається під впливом приватизації, корпоратизації та подальшого перерозподілу капіталу, що зумовлює особливості корпоративного управління в Україні. Корпоративне середовище в Україні перебуває на початковому етапі його формування, для якого характерна єдність контролю та власності, а недостатня законодавча регламентація корпоративних ві

Основний зміст роботи