Організаційно-економічний механізм екологобезпечного розвитку сільського господарства - Автореферат

Формування збалансованої системи природокористування, адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки та підвищення свідомості працівників на сьогодні слід віднести до основних пріоритетів в галузі охорони навколишнього середовища як в цілому по Україні так і в сільському господарстві. Проблеми підвищення екологічної безпеки в сільському господарстві, управління і контролю в сфері природокористування та охорони природи, еколого-економічного регулювання завжди знаходяться в центрі уваги науковців. Потребує дослідження реалізація інвестиційної політики щодо природоохоронних заходів, оцінка ефективності інвестицій в екологічні проекти розвитку сільськогосподарського виробництва. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дослідження були одержані в межах держбюджетної наукової тематики Дніпропетровського державного аграрного університету “Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0102U005022). Теоретичною і методологічною основою досліджень стали основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем теорії і практики формування організаційно-економічного механізму реалізації екологобезпечного розвитку сільського господарства, законодавчі та нормативні акти.У даний час створюється система базисних еколого-економічних принципів, що стає основою екологізації економіки, політики, права, системи управління. З погляду аграрної економіки можна виділити стійкість внутрішньої структурно-функціональної організації, спрямованість у досягненні реалізації зовнішньої, головної стратегічної мети розвитку - прагнення до досягнення загальноекономічної рівноваги, подолання диспропорцій, що складаються, у тих випадках, коли відбувається стрибкоподібний перехід економічної системи від одного рівноважного стану до іншого. На наш погляд, стійкий розвиток аграрної економіки можливо розглядати як комплексний розвиток людського суспільства, що на основі принципів доцільного існування, раціонального природокористування, економічної ефективності і соціальної справедливості надає екологічні, економічні і соціальні послуги всім членам суспільства, підтримуючи при цьому природно-екологічні, соціально-економічні системи в стабільному стані, і служить цілям задоволення нормальних духовних і матеріальних потреб нинішніх і майбутніх поколінь людей і всебічному розвитку особистості. Стабільне, розвинуте суспільство, крім високих реальних доходів у розрахунку на душу населення, високого рівня якості життя, покликане також забезпечити розвиток і розширення свободи його членів, включаючи свободу від неуцтва і бідності. Безпрецедентне зростання економіки і народонаселення за останні 50 років і катастрофічний вплив на навколишнє середовище, як наслідок цього росту, створили небувалу в історії людства ситуацію, коли виживання його як біологічного виду перебуває під загрозою і залежить від того, наскільки людство в цілому, і кожна людина окремо зможуть змінити цілі і задачі розвитку, потреби способу життя, тобто перейдуть на нову систему цінностей і спосіб дії.На сучасному етапі розвитку людства екологічна проблематика стала настільки важливою, що розглядається вже набагато ширше, ніж складова економічних теорій. У даний час створюється система базисних еколого-економічних принципів, що стає основою екологізації економіки, політики, права, системи управління. Еколого-економічними принципами стійкості національної аграрної економіки слід вважати зростання сільськогосподарського виробництва, економію енергії, сировини, енергоматеріалоємність, використання відходів, заміщення ресурсів, що не відновлюються, тими, що відновлюються, вилучення і відновлення корисності компонентів переробленої сировини, повторне використання ресурсів. Екологобезпечний розвиток аграрної економіки слід розглядати як комплексний розвиток людського суспільства, що на основі принципів доцільного існування, раціонального природокористування, економічної ефективності і соціальної справедливості надає екологічні, економічні і соціальні послуги всім членам суспільства, підтримуючи при цьому природно-екологічні, соціально-економічні системи в стабільному стані, і служить цілям задоволення нормальних духовних і матеріальних потреб нинішніх і майбутніх поколінь людей і всебічному розвитку особистості. В екологічній економіці аграрна економіка розглядається як підсистема, що входить у більш велику екосистему.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ