Організаційно-економічний механізм екологізації підприємницької діяльності - Автореферат

В нинішніх умовах переходу до ринкових відносин значно підвищується роль землі як базису вкладання приватного капіталу підприємницьких структур, що вказує на пріоритетне значення екологізації підприємницької діяльності у суспільному виробництві. Значний внесок у вирішення проблем розвитку підприємницької діяльності, менеджменту, маркетингу та раціонального природокористування внесли А.М.Алимов, В.Г.Андрійчук, І.К.Бистряков, П.П.Борщевський, П.Ф.Веденичев, В.Г.Вюн, В.Г.Герасимчук, П.І.Гайдуцький, М.Я.Демяненко, Д.С.Добряк, С.І.Дорогунцов, О.Л.Кашенко, Я.В.Коваль, В.І.Криворучко, О.В.Крисальний, І.І.Лукінов, М.Й.Малік, П.П.Маракулін, В.Я.Месель-Веселяк, В.В.Немченко, Л.Я.Новаковський, Я.Б.Олійник, О.М.Онищенко, М.М.Паламарчук, Б.Й.Пасхавер, Д.К.Прейгер, І.А.Розумний, П.Т.Саблук, В.Г.Сахаєв, А.М.Стельмащук, В.О.Точилін, В.М.Трегобчук, О.М.Третьяк, А.Н.Федорищева, М.М.Федоров, М.А.Хвесик, М.Г.Чумаченко, А.В.Чупіс, В.Я.Шевчук, Л.О.Шепотько, О.М.Шпичак, В.В.Юрчишин та інші. Водночас проблема екологізації підприємницької діяльності в аграрному виробництві залишається недостатньо дослідженою. Тому розробка організаційно-економічного механізму екологізації підприємництва набуває актуальності як для розвитку аграрної економічної науки, так і для практики господарювання. Проведення досліджень є складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту аграрної економіки УААН, які виконувались по науково-технічній програмі на 1996-2000 роки: “Наукові основи аграрної політики трансформування агропромислового виробництва в ринкових умовах”, а також при виконанні бюджетних та госпдоговірних тем: “Розробка теорії розвитку навколишнього середовища як еволюційної системи: еколого-економічний аспект” (шифр 6/152); "Розробка фінансово-економічної стратегії розвитку АТ "АЗОТ", м.У першому розділі - "Соціально-економічна значимість підприємництва" - викладено теоретичні погляди на сутність екологізації підприємницької діяльності, визначені та проаналізовані організаційні форми підприємництва, обгрунтована економічна стратегія екологічного розвитку підприємницьких структур. Цей постулат вимагає знання потреб та інтересів субєктів підприємництва, їх природи (економічна, біологічна, соціальна, історична), а також ступеня підпорядкованості і взаємозвязку інтересів кожного субєкта суспільству в цілому. Найбільш яскраво актуальність екологізації підприємства виявляє себе там, де підприємницька діяльність базується на використанні (користуванні) якісних параметрів природних ресурсів. Потенціал, який забезпечує досягнення цілей підприємництва в майбутньому, є одним з кінцевих продуктів стратегічного управління. Так, значно збільшуються періоди планування; стратегії в галузі досліджень і розробок стають частиною довгострокових планів; до процесів управління включаються всі галузі діяльності підприємства (матеріально-технічне забезпечення, виробництво, фінанси, маркетинг, персонал та інші); до структури довгострокових планів вводять елементи “рухливого” короткострокового планування.При визначенні доцільності проведення природозахисних та природоохоронних заходів, підприємство, перш за все, буде порівнювати корисний для нього ефект від їх застосування (податкові, амортизаційні та інші пільги) з економічними санкціями - штрафами, платежами за понадлімітні викиди, скиди тощо. Підприємництво в системі виробничих відносин реалізується в підприємницькій діяльності, що здійснюється в певних організаційно-правових формах. Приватна власність формується в сільському господарстві шляхом приватизації, яка розглядається як процес зміни форми власності, перетворення працюючого у власника майна і землі, формування нових форм підприємницької діяльності на основі приватної власності. Підприємницька діяльність буде розвиватися при умові реалізації ряду принципів економічної свободи, зацікавленості, економії витрат; новаторства, управління ризиком, маркетингу, конкуренції, досягнення внутрігосподарської синергії, державного регулювання та контролю. Розроблена економічна стратегія екологічного розвитку підприємницьких структур дозволяє визначити кінцеві продукти стратегічного управління: потенціал, який забезпечує досягнення цілей підприємства в майбутньому; внутрішню структуру та організаційні зміни з урахуванням екологічної складової.

Основний зміст дисертації