Зв`язок між ринковими принципами і практикою проведення цінової політики у сфері житлово-комунального комплексу. Залежність змін коефіцієнтів еластичності рівня комунальних платежів населення від динаміки зростання сукупних доходів домогосподарств.
Метою роботи є теоретико-методичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій з визначення шляхів забезпечення еластичної збалансованості ринкової вартості послуг житлово-комунальних підприємств з платіжною спроможністю населення, що забезпечить необхідні фінансові умови для підвищення якості житлово-комунального обслуговування населення, наближеного до стандартів Європейського Союзу. Нечіткість визначених критеріїв та ігнорування в минулі роки обєктивних макроекономічних умов для послідовної індексації (підвищення) тарифів на житлово-комунальні послуги, а також вкрай недостатнє нормативне й методичне забезпечення даного процесу, призвели до того, що регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги у більшості регіонів країни характеризується суттєвими недоліками. Викладені в першому розділі дисертаційного дослідження положення дають підставу вважати, що головним завданням сучасної тарифної політики в галузі житлово-комунального комплексу є перехід від адміністративних методів установлення фіксованих цін до ринкових методів їхнього регулювання на основі використання критеріїв еластичної залежності між сукупними доходами родин і потенційним рівнем сплати комунальних послуг, а також наукового інструментарію забезпечення рівноваги ринкової вартості попиту та пропозиції відповідних послуг. Відсутність комплексної нормативно-правової і методичної бази відносно багатьох специфічних особливостей формування собівартості послуг у підгалузях житлово-комунального комплексу, створює багато проблем при плануванні й обліку витрат, калькулюванні собівартості послуг, а також при прийнятті рішень щодо індексації тарифів. Не враховується при формуванні тарифів вплив інших доходів від позаопераційної і фінансової діяльності на величину надходжень підприємства, а саме: здача в оренду майна, встановлення та обслуговування лічильників, підключення і відключення абонентів, розробка технічних умов для підключення до мереж нових абонентів, узгодження проектної документації, штрафи за самовільне підключення до мережі, перевищення лімітів на споживання води промисловими підприємствами та інші види доходів, які можуть служити джерелом зменшення тарифу для населення.У дисертації вирішено науково-практичне завдання стосовно узагальнення та розвитку науково-теоретичних положень, обґрунтування і розробки методичних підходів щодо організаційно-економічного забезпечення збалансованості ринкової вартості житлово-комунальних послуг і платіжної спроможності населення, що дозволяє створити фінансові умови для суттєвого покращення якості комунального обслуговування населення. Про це свідчить безперервне зростання довгострокової заборгованості населення підприємствам житлово-комунального комплексу, хронічне недофінансування галузі, суттєве погіршення технічного стану інженерної інфраструктури міського господарства. Виконаний аналіз галузевих особливостей, властивостей і функцій житлово-комунальних тарифів, їхнього прояву в ринковій взаємодії попиту та пропозиції вартості комунальних послуг вказує на необхідність кардинальних змін існуючої недосконалої практики ціноутворення, коли використовуючи для обґрунтування тарифу формулу «собівартість плюс прибуток», у собівартість закладаються фактичні витрати, що нерідко формуються як результат неефективної господарської діяльності підприємств у минулі роки. Тому в дисертації зроблено висновок, що актуальним завданням сучасної тарифної політики у сфері житлово-комунального господарства є перехід від однобічних витратних методів встановлення фіксованих цін до ринкових методів їхнього саморегулювання на основі використання наукового інструментарію забезпечення цінової рівноваги попиту та пропозиції на послуги житлово-комунального господарства як життєво необхідного складового компоненту всієї сукупності суспільних благ. Вони, крім собівартості, зобовязані враховувати конюнктуру ринку, структуру і співвідношення попиту та пропозиції вартості комунальних послуг; динаміку інфляційних процесів; порівнювати обсяг і структуру споживання суспільних благ; рівень реальних доходів різних соціальних груп населення та ступінь його зайнятості на ринку праці; розподіл сукупних доходів домогосподарств за квінтильними і децимальними групами; ступінь використання виробничих потужностей, режими споживання послуг, обмежувати марнотратне використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
