Аналіз тенденцій та виявлення сукупності факторів, що впливають на економічну ефективність інтеграційного процесу транскордонного співробітництва. Вибір і оцінка пріоритетних напрямків вдосконалення організації та забезпечення дієвості даного процесу.
Актуальність теми дослідження обумовлюється важливістю залучення України до світових інтеграційних процесів як нагального завдання розбудови її державності та вагомого чинника успішного реформування економіки та підвищення матеріального добробуту громадян. Успішне здійснення соціально-економічних перетворень в Україні значною мірою залежить від раціонального поєднання загальнодержавних пріоритетів з інтересами й особливостями регіонів, зокрема прикордонних, ефективним використанням прикордоння, як фактора активізації їх природно-ресурсного та економічного потенціалу. Успішний розвиток ТКС на конкретних територіях значною мірою визначається врахуванням місцевих умов та особливостей і залежить від ефективності взаємодії органів державного управління, місцевих структур і підприємств, а також від надання більших (доцільних щодо наявних регіональних переваг) прав територіям у питаннях забезпечення та управління соціально-економічним розвитком. Необхідність поглиблення розробки науково-методичних проблем ТКС, оцінки його вивчення і шляхів розвитку в Україні обумовили вибір теми дослідження, а також визначили коло дослідницьких питань. Мета дисертаційної роботи полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні підходів до визначення форм ТКС та розробці практичних рекомендацій щодо розвитку та становлення організаційно-економічного механізму функціонування ТКС регіонів.У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначена мета роботи, її наукова новизна та практична цінність, а також подано інформацію про апробацію роботи, публікації автора, структуру та обсяг дисертації.З огляду на це особливої ваги набуває розробка не лише стратегічних напрямів інтеграції нашої країни до європейського та світового господарства, але й головних прийомів інтегрування, які б дозволили Україні, як повноцінному партнеру, взаємодіяти з міжнародними економічними організаціями, іноземними партнерами та конкурентами, і тим самим сприяти здійсненню внутрішніх економічних перетворень. Завдяки своєму вигідному геополітичному і геоекономічному розташуванню, Україна володіє значними потенційними можливостями щодо налагодження такої співпраці, зокрема із безпосередніми сусідами - Росією, Білорусією, Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Болгарією, Туреччиною та Грузією. Вважаємо, що із численних факторів, що зумовлюють стан взаємовідносин прикордонних територій сусідніх держав необхідно виділити і закріпити в політичних документах загальнодержавних настанов ті, які формують економічні й організаційно-правові умови розвитку співпраці між прикордонними регіонами: встановлення ефективної взаємодії господарських потенціалів сусідніх країн через виробничу інтеграцію або в інших доступних, але цивілізованих формах; Під соціально-економічними особливостями розвитку територій розуміємо характерні риси суспільних процесів та процесів економічної діяльності на тій чи іншій території (регіоні). Функціонування таких процесів, які обумовлюється соціально-економічним ресурсом регіонів, визначають: особливості геологічної будови регіону;Розвиток транскордонного співробітництва як одного із засобів виявлення та додаткового використання соціально-економічних ресурсів прикордонних регіонів потребує комплексного, із врахуванням передового, адаптованого до регіональних особливостей України європейського та світового досвіду, підходу створення єврорегіонів та вільних економічних зон. Сповільненість процесів розвитку єврорегіональних структур, в яких бере участь Україна, визначає потребу координації дій і об‘єднання державного регулювання та ринкової саморегуляції, фінансових та матеріальних можливостей їх учасників. Формування ефективного інтеграційного процесу ТКС передбачає здійснення таких основних заходів: створення організаційної і функціональної підсистеми інтеграційного процесу; Вважаємо, що для успішного соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів важливою є проблема визначення повноправного суб‘єкту регіональної політики на внутрішньорегіональному рівні, адже на національному рівні таким суб‘єктом виступає держава. Перший блок визначає економічні і організаційно-правові фактори ТКС; другий визначає його стратегію і прогноз наступного розвитку; третій - характеризує наявність необхідних для здійснення ТКС ресурсів; четвертий визначає умови прийняття, контроль та організацію виконання рішення; п‘ятий - містить аналіз ефективності ТКС; шостий окреслює відповідні напрямки і форми ТКС; сьомий свідчить про результати ТКС, визначає пріоритети наступного розвитку та їх кількісну оцінку.Держава повинна проводити політику, спрямовану на забезпечення юридично-адміністративного поля протікання господарських процесів у прикордонних регіонах. Нею повинні впроваджуватися механізми, які б стимулювали позитивну (щодо національних інтересів) діяльність у регіонах, та стримували б руйнівні (на певному етапі) процеси децентралізації. З огляду на вдосконалення організації транскордонного співробітництва, необхідне: збереження тих господарських та кооперати
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы