Вплив інноваційної діяльності суб’єкта господарювання на трансформацію його власної виробничої системи. Класифікація етапів процесу нової практики підприємства за формою зв’язків між його учасниками. Особливість податкового навантаження організацій.
Аннотация к работе
Економічна теорія та практика переконують, що інновації є імперативом сучасного економічного розвитку і, чи не єдиним, фактором, який може забезпечити стійке економічне зростання. Орієнтуючись, в перспективі, на створення вітчизняної НСІ, сьогодні слід зосередити увагу на формуванні умов, які стануть своєрідним підґрунтям майбутньої української національної системи інновацій, а в подальшому виокремляться в одну з її складових. Це означає, що першочерговим завданням, у цьому напрямку, повинно стати дослідження тих питань, вирішення яких кардинально змінить відношення до процесу інноваційної діяльності всіх його учасників: продукувати та впроваджувати інновації повинно стати не тільки економічною доцільністю, але й необхідністю. Поза увагою вітчизняних вчених поки що залишаються дослідження взаємозвязків між інноваційним кліматом макрорівня - рівень економічної системи держави, та мікрорівня - рівень окремого субєкта господарювання (розбудова національної системи інновацій неможлива без створення дієвого та керованого механізму взаємовпливу процесів формування інноваційного макроклімату та мікроклімату: він є обовязковою складовою НСІ). У процесі дослідження, для вирішення окреслених завдань, використовувались такі методи: метод системного підходу - для вивчення звязків між явищами та процесами економічної діяльності; метод порівнянь - для співставлення особливостей функціонування різних, співрозмірних між собою систем; абстрактно-логічні методи - для теоретичного узагальнення результатів досліджень та формування, на їх основі, проміжних і підсумкових висновків; методи економіко-статистичного аналізу - для дослідження інноваційної активності субєктів господарювання в Івано-Франківській області, визначення основних тенденцій та їх динаміки розвитку, оцінки впливу податкового навантаження на діяльність інноваційноактивних підприємств, а також виявлення залежності між інтегральною оцінкою інноваційного клімату підприємства та основними показниками його фінансового-господарської діяльності; метод кваліметричного аналізу та експертних оцінок-для опрацювання результатів анкетного опитування та визначення інтегральної оцінки інноваційного клімату підприємств; метод кластерного аналізу - для визначення регулюючих (основних) факторів формування інноваційного клімату підприємств.У першому розділі “Інноваційна діяльність як імператив розвитку промислових підприємств” розглянуто та узагальнено підходи, які пропонуються новітніми напрямками економічної теорії у визначенні сутності інновацій та інноваційної діяльності як основного чинника розвитку промислових підприємств; розкрито економічний зміст інноваційного клімату субєкта господарювання (на основі класифікації звязків між учасниками процесу інноваційної діяльності) та окреслено його взаємозвязок з інноваційним макрокліматом економічної системи; проаналізовано та узагальнено принципові відмінності між існуючими та новітніми стратегіями формування сприятливого інноваційного клімату - на мікро-та макрорівні - як основної передумови інноваційноспрямованого розвитку підприємств. На основі узагальнення існуючих і новітніх підходів до основних категорій теорії інноватики запропоновано такі визначення понять: “інновація” - це такі цільові зміни в системі (всієї системи), які детермінують розвиток (зміну) її парадигми; “конвергенція інновацій” - це процес перенесення (поширення) інновацій (або новацій), який характеризується системністю, мультиплікативністю, скороченням термінів їх життєвого циклу і призводить до виникнення інноваційного тиску; “інноваційний тиск” - це цільовий неспецифічний вплив на середовище певної системи (підсистеми), викликаний конвергенцією інновацій що успішно реалізовані в інших системах (підсистемах), який призводить до активізації інноваційної діяльності в даній системі (підсистемі). Дослідження існуючих та новітніх (перспективних) стратегій формування сприятливого інноваційного клімату - на основі порівняльного аналізу моделей управління підприємством (мікрорівень) та реалізації інноваційної політики (макрорівень) - дозволило виявити основні відмінності між ними, а отже окреслити першочергові завдання, вирішення яких дозволить сформувати передумови інноваційноспрямованого розвитку підприємств. Такий підхід - комплексне вирішення, одночасно на макрорівні та мікрорівні, зазначених завдань, спрямованих на забезпечення умов формування сприятливого інноваційного клімату підприємств - може стати початком формування української національної системи інновацій. Статистична обробка результатів анкетування виявила тенденції, які є характерними для процесів інноваційної діяльності вітчизняних підприємств: виражена одностайність позицій керівників щодо основних причин, які перешкоджають активізації інноваційної діяльності; низька якість впроваджених нововведень (низький рівень інноваційності інновацій) та позитивний прогноз її зміни; відсутність новітніх форм навчання персоналу; нерозвиненість “проблемно-орієнтованих звязків” між субєктами господарювання та на