Вплив інноваційної діяльності суб’єкта господарювання на трансформацію його власної виробничої системи. Класифікація етапів процесу нової практики підприємства за формою зв’язків між його учасниками. Особливість податкового навантаження організацій.
Економічна теорія та практика переконують, що інновації є імперативом сучасного економічного розвитку і, чи не єдиним, фактором, який може забезпечити стійке економічне зростання. Орієнтуючись, в перспективі, на створення вітчизняної НСІ, сьогодні слід зосередити увагу на формуванні умов, які стануть своєрідним підґрунтям майбутньої української національної системи інновацій, а в подальшому виокремляться в одну з її складових. Це означає, що першочерговим завданням, у цьому напрямку, повинно стати дослідження тих питань, вирішення яких кардинально змінить відношення до процесу інноваційної діяльності всіх його учасників: продукувати та впроваджувати інновації повинно стати не тільки економічною доцільністю, але й необхідністю. Поза увагою вітчизняних вчених поки що залишаються дослідження взаємозвязків між інноваційним кліматом макрорівня - рівень економічної системи держави, та мікрорівня - рівень окремого субєкта господарювання (розбудова національної системи інновацій неможлива без створення дієвого та керованого механізму взаємовпливу процесів формування інноваційного макроклімату та мікроклімату: він є обовязковою складовою НСІ). У процесі дослідження, для вирішення окреслених завдань, використовувались такі методи: метод системного підходу - для вивчення звязків між явищами та процесами економічної діяльності; метод порівнянь - для співставлення особливостей функціонування різних, співрозмірних між собою систем; абстрактно-логічні методи - для теоретичного узагальнення результатів досліджень та формування, на їх основі, проміжних і підсумкових висновків; методи економіко-статистичного аналізу - для дослідження інноваційної активності субєктів господарювання в Івано-Франківській області, визначення основних тенденцій та їх динаміки розвитку, оцінки впливу податкового навантаження на діяльність інноваційноактивних підприємств, а також виявлення залежності між інтегральною оцінкою інноваційного клімату підприємства та основними показниками його фінансового-господарської діяльності; метод кваліметричного аналізу та експертних оцінок-для опрацювання результатів анкетного опитування та визначення інтегральної оцінки інноваційного клімату підприємств; метод кластерного аналізу - для визначення регулюючих (основних) факторів формування інноваційного клімату підприємств.У першому розділі “Інноваційна діяльність як імператив розвитку промислових підприємств” розглянуто та узагальнено підходи, які пропонуються новітніми напрямками економічної теорії у визначенні сутності інновацій та інноваційної діяльності як основного чинника розвитку промислових підприємств; розкрито економічний зміст інноваційного клімату субєкта господарювання (на основі класифікації звязків між учасниками процесу інноваційної діяльності) та окреслено його взаємозвязок з інноваційним макрокліматом економічної системи; проаналізовано та узагальнено принципові відмінності між існуючими та новітніми стратегіями формування сприятливого інноваційного клімату - на мікро-та макрорівні - як основної передумови інноваційноспрямованого розвитку підприємств. На основі узагальнення існуючих і новітніх підходів до основних категорій теорії інноватики запропоновано такі визначення понять: “інновація” - це такі цільові зміни в системі (всієї системи), які детермінують розвиток (зміну) її парадигми; “конвергенція інновацій” - це процес перенесення (поширення) інновацій (або новацій), який характеризується системністю, мультиплікативністю, скороченням термінів їх життєвого циклу і призводить до виникнення інноваційного тиску; “інноваційний тиск” - це цільовий неспецифічний вплив на середовище певної системи (підсистеми), викликаний конвергенцією інновацій що успішно реалізовані в інших системах (підсистемах), який призводить до активізації інноваційної діяльності в даній системі (підсистемі). Дослідження існуючих та новітніх (перспективних) стратегій формування сприятливого інноваційного клімату - на основі порівняльного аналізу моделей управління підприємством (мікрорівень) та реалізації інноваційної політики (макрорівень) - дозволило виявити основні відмінності між ними, а отже окреслити першочергові завдання, вирішення яких дозволить сформувати передумови інноваційноспрямованого розвитку підприємств. Такий підхід - комплексне вирішення, одночасно на макрорівні та мікрорівні, зазначених завдань, спрямованих на забезпечення умов формування сприятливого інноваційного клімату підприємств - може стати початком формування української національної системи інновацій. Статистична обробка результатів анкетування виявила тенденції, які є характерними для процесів інноваційної діяльності вітчизняних підприємств: виражена одностайність позицій керівників щодо основних причин, які перешкоджають активізації інноваційної діяльності; низька якість впроваджених нововведень (низький рівень інноваційності інновацій) та позитивний прогноз її зміни; відсутність новітніх форм навчання персоналу; нерозвиненість “проблемно-орієнтованих звязків” між субєктами господарювання та на
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы