Організаційно-економічне регулювання використання та розвитку інтелектуального потенціалу - Автореферат

Ролі розвитку людського капіталу в цілому, та інтелектуального потенціалу, зокрема, в процесі побудови постіндустріального, інформаційного суспільства, приділялась увага в роботах зарубіжних вчених Г. В той же час, аналіз та узагальнення наукових джерел свідчать про недостатню визначеність категоріального апарату дослідження інтелектуального потенціалу; відсутність оцінки та ранжування регіонів України за рівнем інтелектуального потенціалу; недосконалість організаційно-економічного регулювання використання і розвитку інтелектуального потенціалу на мікро-, мезо-та макрорівнях. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за держбюджетними темами: “Формування та регулювання системи соціально-трудових відносин в умовах перехідної економіки” (номер державної реєстрації 0101U005711, 2001-2005 рр.), в рамках якої автором проведено дослідження резервів використання та розвитку інтелектуального потенціалу населення, підприємств та регіону в цілому; “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (номер держреєстрації 0106U005711, 2006-2010рр.), в рамках якої розроблено основні напрями і комплекс організаційно-економічних інструментів регулювання, спрямованих на створення сприятливих умов ефективного використання та розвитку інтелектуального потенціалу на мезо-та макрорівнях. Дисертаційна робота також виконувалась відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри теоретичної та прикладної економіки Донецького державного інституту штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України за держбюджетною темою: “Розробка науково-методичних засад формування і функціонування механізму інноваційних процесів на підприємствах України” (номер державної реєстрації 0104U000117, 2004-2008 рр.), в рамках якої автором проаналізовано існуючу систему державного та ринкового регулювання процесу формування, використання і розвитку інтелектуального потенціалу та напрями підвищення її дієвості. В процесі дослідження використано загальнонаукові методи наукового дослідження: методи системного аналізу та узагальнення (для уточнення категоріального апарату дослідження, визначення компонентів та чинників розвитку інтелектуального потенціалу, обґрунтування механізму забезпечення використання і розвитку інтелектуального потенціалу, при формуванні висновків); метод експертного опитування (для систематизації чинників, проблем та пріоритетних напрямків розвитку інтелектуального потенціалу); економіко-статистичні методи аналізу (для оцінки ступеня диференціації регіонів за рівнем розвитку інтелектуального потенціалу); статистичні методи, структурно-функціональний підхід (при розробці інструментарію стимулювання реалізації інтелектуального потенціалу, обґрунтуванні структурної моделі механізму організаційно-економічного регулювання процесів використання і розвитку інтелектуального потенціалу).Потенціал концентрує в собі одночасно три рівні звязків і відносин: минуле, тобто сукупність властивостей, накопичених системою в процесі її становлення, функціонування та розвитку; сьогодення, з точки зору практичного застосування і використання наявних здібностей; майбутнє, орієнтоване на розвиток, коли реалізуються здібності і здобуваються нові знання та навички. На кожному рівні інтелектуальний потенціал збагачується і піддається впливу певних чинників, стає ресурсом і підґрунтям для потенціалу більш високого рівня. Запропоновано визначення регулювання інтелектуального потенціалу як цілеспрямованого впливу державних правомочних установ та суспільних організацій на процеси формування, використання та розвитку інтелектуального потенціалу всією сукупністю правових, економічних, соціальних та організаційних заходів з метою забезпечення інноваційної моделі розвитку економіки країни. На основі узагальнення теоретичних підходів та наукових поглядів встановлено, що потребує доопрацювання система оцінки рівня використання та розвитку інтелектуального потенціалу, організаційно-економічний механізм регулювання використання і розвитку інтелектуального потенціалу підприємств, регіонів, країни в цілому. У другому розділі “Аналіз проблем використання та розвитку інтелектуального потенціалу України” розглянуто та проаналізовано умови і стан використання та розвитку інтелектуального потенціалу, виявлено проблеми, що перешкоджають ефективному використанню та розвитку інтелектуального потенціалу, здійснено інтегральну оцінку інтелектуального потенціалу регіонів України.У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу теоретичного та науково-методичного забезпечення удосконалення організаційно-економічного регулювання використання та розвитку інтелектуального потенціалу на мікро-, мезо-, макрорівнях. Визначено поняття регулювання інтелектуального потенціалу як цілеспрямованого впливу державних правомочних установ та суспільних організацій на процес формування, використання та розвитку і

2. Основний зміст дисертаційної роботи