Організаційно-економічне обґрунтування розвитку науково-технічного потенціалу фармацевтичної галузі України - Автореферат

Сьогодні для будь-якої розвиненої країни світу наука відіграє вирішальне значення в її економічному зростанні. У співвідношенні факторів, що найбільше впливають на економіку, в промислово розвинених країнах частка науки має найбільше значення, випередивши майже на сорок відсотків такі фактори, як пряме вкладання капіталу та підвищення кваліфікації робочої сили, що є результатом використання відкриттів, винаходів та досліджень, застосування технічних інновацій. Вивчення потенціалу фармацевтичної галузі, як частини всього українського науково-технічного потенціалу, в цілому розглядається нами як проблема з наукознавства. На сьогодні фармацевтична наука України зазнала значних змін, зменшився обсяг наукових досліджень, звузився їх спектр, впала якість, багато наукових колективів фактично припинили своє існування, а головне те, що наука втрачає вплив на розвиток фармацевтичної галузі. Дослідження, що проводилося згідно з планом дисертаційної роботи, виконане у відповідності з тематикою таких державних програм, як “Концепція інноваційного розвитку економіки України”, “Фармація-2005” та роботи Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.У першому розділі роботи - “Сучасний стан науково-технічного потенціалу фармацевтичної галузі України” - розкривається ситуація щодо основних тенденцій, які спостерігалися у НДДКР фармацевтичної галузі в останнє десятиліття. Отже, в Україні діють науково-дослідні установи, що проводять дослідження й розробки лікарських нових препаратів, заклади, що досліджуюють існуючі препарати, вивчають їх дію, ефективність, безпеку, тобто виконують клінічні дослідження, необхідні для впровадження нових ліків у виробництво. Більша частина цих досліджень проводиться в установах, які підпорядковані таким структурам, як Міністерство охорони здоровя України (МОЗУ), Міністерство освіти та науки (МОН), Національна академія наук (НАН) та Академія медичних наук (АМН), а також у незначній кількості наукових лабораторій, що належать фармацевтичним підприємствам. Так само кадровий потенціал галузі (з 1995 по 2001 р.р.) значно зменшився за рахунок фахівців з науковими ступенями, в цілому їх поменшало на 28%, серед них фахівців, які мають ступінь доктора наук, поменшало в 2,3 раза, а кандидатів наук стало менше на 19%. Для цього були використані всі вищезгадані характеристики НТП, що застосовуються при проведенні проблемно-орієнтованих оцінок, а саме: кількість фахівців, які виконують наукові дослідження в даній галузі щодо створення нових ліків та їх клінічних випробувань; кількість установ в яких проходять наукові робити над створенням або вивченням нових лікарських засобів; кількість виконаних наукових робіт; обсяг фінансування досліджень у фармацевтичній галузі; кількість підприємств галузі та стан їх виробничої та, якщо є, - науково-технічної бази.Показано, що основний обсяг наукових досліджень, повязаних з винайденням, доклінічними та клінічними дослідженнями лікарських засобів, виконується НДІ, що підпорядковані Міністерству охорони здоровя, Міністерству освіти та науки, Національній та Медичній академіям наук України, і на відміну від економічно розвинених країн, де основний тягар фінансування лягає на фармацевтичні підприємства, фінансується державою. Визначено на основі проведеного аналізу загальні тенденції щодо фінансування фармацевтичних наукових досліджень. Ця ситуація змусила наукові колективи шукати інші шляхи фінансування власних наукових розробок, і в результаті частка такого джерела фінансування, як кошти замовників, стала збільшуватися щороку (збільшення обсягів фінансування по деяких установах з 1995-2001 р.р. - від 3 до 10 разів). В наукових установах фармацевтичної галузі кількість працівників зменшилась суттєво - 25% вчених, зайнятих у даних дослідженнях, залишили своє місце роботи. Так, по фармацевтичній галузі кількість виконаних розробок мала значні коливання від спаду до піднесення, відбулося зменшення обсягів наукових робіт, виконаних власними силами, та рівня фінансових витрат на наукові і науково-технічні роботи, виконані власними силами наукових організацій за галузями наук, що підтверджується розробленими коефіцієнтами, які поглиблюють та деталізують аналіз даної проблеми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ