Організаційно-економічні заходи щодо розвитку кадрового потенціалу наукової системи України та його можливостей вирішувати нові завдання інноваційної економіки. Особливості законодавчого забезпечення кадрового потенціалу наукової системи України.
Аннотация к работе
Соціально-економічні умови, які склалися в Україні в період реформування суспільства в останні два десятиріччя, негативно вплинули на розвиток науки, що, зокрема, знайшло своє відображення у зменшенні обсягів фінансування наукової сфери і, як наслідок, у скороченні чисельності кадрового потенціалу, старінні наукових кадрів, зниженні творчої активності науковців та скороченні тематичного фронту наукових досліджень. Досвід економічно розвинутих країн свідчить, що в сучасних умовах інноваційний розвиток економіки вирішальним чином залежить від висококваліфікованого персоналу, активного використання нових знань та інновацій, а також тісних взаємозвязків між наукою, економікою та освітою. Стратегія інноваційного розвитку України передбачає більш активну позицію держави у розвитку науково-технологічної сфери, в якій головну роль відіграють наукові кадри. Тому існує необхідність у розробці комплексних підходів до дослідження кадрового потенціалу України на основі використання різноманітних методів, що дозволить провести поглиблений аналіз стану та тенденцій його розвитку в останні роки, оцінити взаємозвязок кадрового потенціалу з фінансовими ресурсами та результативністю наукової діяльності, а також розробити сценарії розвитку науково-кадрового потенціалу України на середньострокову перспективу та відповідні рекомендації щодо удосконалення системи науково-кадрового забезпечення. В рамках цієї теми автором проведено дослідження науково-технічного потенціалу України, а саме: детальний аналіз основних тенденцій розвитку наукового кадрового потенціалу за 1995 - 2008 рр. на основі статистичних даних та соціологічних досліджень; здійснено розрахунок фонду заробітної плати для науковців НАН України різних вікових категорій на основі узагальнення і обробки зібраних даних; розроблено сценарії розвитку наукових кадрів України.У першому розділі роботи - «Теоретико-методичні основи вивчення кадрового потенціалу науки» - розглянуто основні методичні підходи до вивчення науково-технічного потенціалу, проаналізовано сутність понять «науково-технічний потенціал» та «кадровий потенціал», досліджено законодавче забезпечення розвитку науково-кадрового потенціалу та запропоновано авторський підхід до його поглибленого дослідження в контексті переходу до інноваційної моделі розвитку національної економіки. За результатами проведених соціологічних досліджень 1960 - 2010 рр. виявлено, що за часів СРСР спостерігався екстенсивний розвиток науки, який супроводжувався зростанням наукових та виробничих підрозділів науки, ростом чисельності зайнятих в науці, збільшенням фінансової підтримки наукових досліджень. Аналіз законів, які регулюють наукову діяльність свідчить, що Україна є однією з перших пострадянських держав, яка активно почала створювати законодавчу базу в сфері науково-технологічної діяльності і першою прийняла Закон «Про наукову та наукову технічну діяльність». 6 Розробка сценаріїв розвитку науково-технічного потенціалу України § чисельність зайнятих у науково-технічній сфері; § частка ВВП, що виділяється на НДДКР; § співвідношення заробітної плати у сфері науки до середньої заробітної плати за видами економічної діяльності; § розрахункові показники рівень країни метод моделювання На основі досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених автором розроблено методичний підхід до здійснення поглибленого вивчення науково-кадрового потенціалу України, який дозволяє системно проаналізувати наявний кадровий потенціал у взаємозвязку з фінансуванням та результативністю, виявити їх взаємообумовленість, дослідити тенденції розвитку, здійснити моделювання динаміки зайнятості в науково-технічній сфері в контексті вивчення можливої трансформації моделі соціально-економічного розвитку країни та розробити рекомендації щодо удосконалення системи науково-кадрового забезпечення України.В дисертаційній роботі викладено теоретичні узагальнення досліджень науково-технічного потенціалу та розроблено методичний підхід до проведення поглибленого аналізу кадрового потенціалу наукової системи України щодо його можливостей вирішувати нові задачі суспільства в умовах переходу до інноваційної моделі розвитку. Розглянуто теоретичні основи категорії «науково-технічний потенціал», які показують, що проблемам його розвитку приділяється велика увага науковців, які наводять різні визначення поняття «науково-технічний потенціал» в залежності від мети та завдань дослідження. За найпоширенішою думкою поняття «науково-технічний потенціал» визначається як здатність наукової системи одержувати наукові результати, досягати поставлених цілей та вирішувати проблеми сьогодення, а також майбутні, які постають перед наукою та науковим суспільством. Розроблено методичний підхід до здійснення поглибленого дослідження науково-кадрового потенціалу України з врахуванням впливу сучасних внутрішніх та зовнішніх факторів, обумовлених ринковими змінами, який включає проведення статистичних досліджень науково-кадрового потенціалу за секторами та галузями науки, а також соціологічного дослі