Організаційно-економічна реструктуризація підприємств м"ясної промисловості при переході до ринкової економіки - Автореферат

Аналіз статистичної інформації свідчить, що протягом останнього десятиріччя спостерігається зниження основних техніко-економічних показників підприємств. Практично на підприємствах усіх форм власності виробництво, економічна робота та управлінський облік здійснюються за застарілими технологічними схемами, що призводить до суперечностей з вимогами ринку. Водночас недостатньо досліджений процес впливу на підвищення ефективності роботи підприємств мясної промисловості в умовах обмежених фінансових ресурсів тих факторів, застосування яких не потребує значних капітальних затрат: удосконалення організаційної структури підприємства, внутрішньовиробничих відносин, впровадження прогресивної технології, досвіду роботи підприємств галузі, сучасних форм менеджменту. визначити методологічні підходи до організаційно-економічної реструктуризації підприємств в умовах переходу до ринку; розглянути проблеми підприємств мясної промисловості в сучасних умовах, визначити їх галузеві особливості та шляхи скорочення витрат на виробництво продукції;При реструктуризації акціонерних товариств великі та середні підприємства змушені пройти шлях від моделі “колективна власність і колективна форма організації виробництва й праці” до моделі “приватна власність і колективна форма організації виробництва й праці”. З метою посилення відповідальністі кожного колективу структурного підрозділу за виробництво і реалізацію кінцевої продукції, необхідно провести трансформацію організаційної структури підприємства шляхом: виділення окремих структурних підрозділів з утворенням на їхній базі нових юридичних осіб; приєднання самостійних структур до підприємства; корекції організаційної структури підприємства. Кожна “бізнес-одиниця” - самостійний виробничий підрозділ, який поєднує усі функції та види діяльності з виробництва і реалізації конкретної номенклатури продукції. Галузевими особливостями підприємств мясної промисловості в сучасних умовах є складна структура виробництва, яка характеризується неоднорідністю технологічного і технічного забезпечення та неритмічністю роботи; певна автономність в роботі основних цехів та заводів; широкий асортимент продукції на підприємствах мясної промисловості ускладнює встановлення науково обґрунтованих норм і фактичного обліку витрат енергоресурсів на одиницю конкретного виду продукції; необхідність своєчасної переробки та реалізації продукції через те, що мясна сировина і мясні продукти швидко псуються; висока матеріаломісткість продукції: витрати на сировину і основні матеріали складають до 80% собівартості продукції. Дане групування може застосовуватись для різних характеристик підприємств, збору даних та визначення закономірностей розвитку, вирішення методу формування організаційної структури підприємства: для підприємств І групи доцільно застосовувати заводську структуру підрозділів виробництва; для ІІ-ІІІ груп - цехову структуру підрозділів виробництва; IV-V груп - безцехову структуру підрозділів виробництва.У тому числі: Чисельність промислово-виробничого персоналу, чол. За пропозицією дисертанта: Чисельність промислово-виробничого персоналу, чол. 3 засвідчує, що чисельність заготівельників худоби враховується в непромисловому персоналі, виконання плану з продуктивності праці завищено на 2,5 %, а порівняно з 1999 р. У звязку з тим, що заробітна плата заготівельників худоби враховується при калькулюванні собівартості продукції за статтею “Транспортно-заготівельні витрати”, чисельність працівників, зайнятих заготівлею худоби має відноситись до промислово-виробничого персоналу підприємства.Організаційно-економічна реструктуризація підприємств передбачає: перехід власності від колективної до приватної; удосконалення організаційної структури, яка забезпечує раціональне співвідношення між основними, допоміжними і обслуговуючими цехами; перехід від масового типу виробництва до нового ресурсозберігаючого типу виробництва; удосконалення економічної роботи підприємства та внутрішньовиробничих відносин, які дозволять більш ефективно використовувати матеріальні, трудові, фінансові ресурси, з метою підвищення ефективності та конкурентоспроможності виробництва. Трансформацію організаційної структури підприємства доцільно проводити шляхом: виділення окремих структурних підрозділів із утворенням на їх базі нових юридичних осіб; приєднання самостійних структур до підприємства; корекції організаційної структури підприємства за рахунок формування “бізнес-одиниць” на базі виробничих підрозділів при збереженні підприємства, як цілісного майнового комплексу. Для практичної реалізації заходів з реструктуризації підприємств необхідно провести корекцію організаційної структури підприємства на основі впровадження дивізіонально-продуктової структури виробництва, технологічних змін в організації виробництва на основі технічного переозброєння та інноваційного оновлення, переходу від масового типу виробництва до ресурсозберігаючого типу виробництва, переходу від командно-адміністративного управління до системи співпраці, ефективного

2. Основний зміст дисертаційної роботиПлан Факт Факт