Організаційно-економічні засади ефективної діяльності садівницьких підприємств Закарпаття - Автореферат

Разом з тим, скорочення попиту на плодоягідну продукцію на початку 90-х років призвело до зниження прибутковості садівницьких господарств області та переходу їх на інші виробництва, істотного зменшення площ під садами і ягідниками. Це вимагає ретельного підходу до організації діяльності садівницьких підприємств з врахуванням основних факторів, що забезпечують високоефективне виробництво плодів та ягід, якими є використання інноваційно-інтенсивних технологій, орієнтація на вимоги ринку, розвиток інтеграційних процесів тощо. Однак вимагають вирішення питання, повязані з розвитком і функціонуванням садівницьких підприємств окремих регіонів, у тому числі Закарпаття, з урахуванням зональних особливостей останнього (малоземелля, низька родючість ґрунтів, велика насиченість сільського населення, значний рекреаційний та курортний потенціал тощо), які і стали темою наших досліджень. садівничий закарпаття агропромисловий Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт Навчально-наукового інституту бізнесу Національного аграрного університету за темою ”Вдосконалення організаційно-економічного механізму господарювання в агропромисловому виробництві” (номер державної реєстрації 0106U007383). Рівень виробництва плодоягідної продукції та ефективність господарювання садівницьких підприємств оцінювалися за системою відповідних показників з використанням статистичних методів аналізу рядів динаміки; ефективність діяльності окремих садівницьких підприємств - за допомогою монографічного методу; залежність між показниками і факторами ефективності виробництва - методу групувань та аналізу трендових рядів з використанням лінійних і ступеневих функцій; обґрунтування основних напрямів і перспектив виробничо-господарської діяльності в садівництві здійснювалось з допомогою балансового та програмно-цільового; економічна оцінка технологічних рішень у галузі проводилась з допомогою нормативного методу.До першої належить безпосередньо виробництво, коли в процесі взаємодії предметів праці, засобів виробництва та робочої сили створюється продукт, що має вартісний вираз. На основі теоретичних узагальнень нами визначено, що ефективне господарювання - це передусім діяльність, спрямована на одержання прибутку від виробництва та реалізації продукції, що досягається за рахунок підвищення продуктивності праці, збільшення обсягів виробництва та прибутку з розрахунку на одиницю продукції. В сільському господарстві поняття "ефективність" повязується з одержанням максимальної кількості продукції з гектара земельної площі при найменших затратах суспільної праці, як живої, так і уречевленої, на виробництво одиниці продукції. Плоди та ягоди швидко втрачають свої смакові та фізичні якості і здебільшого є мало транспортабельними, що має істотний вплив на результати виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств і особливості формування ринку цієї продукції. Методика дослідження ефективності господарювання садівницьких підприємств включає такі складові: оцінка природних умов і економічних чинників діяльності садівницьких підприємств обраного регіону; дослідження стану розвитку садівницьких підприємств регіону, оцінка їх виробничої діяльності; визначення ефективності їх господарювання за системою показників, основними серед яких є прибуток та рівень рентабельності; пошук основних напрямів формування ефективних виробничо-господарських структур та шляхів їх впровадження.На основі теоретичних досліджень та узагальнень виробничого досвіду в дисертаційній роботі визначено, що ефективне функціонування садівницького підприємства забезпечується інтегрованою виробничо-господарською діяльністю. Під останньою розуміється система господарювання, спрямована на обєднання в єдиному організаційно-технологічному циклі виробництва плодів та ягід, їх товарної обробки, переробки, тривалого зберігання і реалізації садівницької продукції відповідно до природно-економічних умов і попиту ринку. Важлива роль в забезпеченні ефективного функціонування садівницьких підприємств належить державі, що повязано з такими особливостями галузі, як висока капіталомісткість виробництва та тривалий період окупності витрат. Невисока ефективність існуючої програми державної підтримки садівництва вимагає вдосконалення механізму її дії, зокрема впровадження пільгових форм кредитування та оподаткування підприємств-виробників плодів і ягід, цінове регулювання, сприяння впровадженню інноваційно-інтенсивних технологій вирощування садів і ягідників, реформування торгівлі плодами, заохочення виробників до експорту плодоягідної продукції. Підвищенню ефективності виробничо-господарської діяльності товаровиробників плодів та ягід сприятиме впровадження розробленої в дисертаційній роботі кластерної моделі галузево-територіального розвитку, яка передбачає тісну взаємодію садівницьких підприємств з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, споживачами плодоягідної продукції, державними органами та науковими установами.

Основний зміст