Організаційно-економічні основи управління екологічним боргом в контексті сталого розвитку - Автореферат

Оцінюючи внесок науковців у розроблення концепції ЕКБ, слід зазначити, що недостатньо уваги приділено підходам до визначення економічного змісту поняття «екологічний борг»; не визначені і формалізовані просторово-часові характеристики ЕКБ. Дотепер не розроблені науково-методичні підходи до економічної оцінки ЕКБ, які б комплексно враховували втрати внаслідок порушення стану компонентів довкілля та використання природних ресурсів; не визначено зміст еколого-економічних відносин між субєктами боргових відносин, який суттєво впливає на оцінку ЕКБ; не досліджено динамічні характеристики ЕКБ, що ускладнює формування організаційно-економічних основ управління ЕКБ. Актуальність теми дисертаційного дослідження полягає в обгрунтуванні необхідності врахування наведених факторів, а також у доцільності формування організаційно-економічних основ управління ЕКБ, спрямованих на досягнення сталого розвитку, що обумовлює вибір мети, завдань, предмета та обєкта дисертаційного дослідження. Дисертаційна робота відповідає тематиці наукових досліджень Сумського державного університету в межах науково-дослідних робіт: «Фундаментальні основи забезпечення стійкого розвитку при переході до інформаційного суспільства» (№ д/р 0108U000670), де автором досліджено динамічні характеристики еколого-економічних факторів, умови досягнення екологічно сталого розвитку, запропоновано науково-методичний підхід до економічної оцінки ЕКБ; «Формування еколого-економічного механізму мотивації ресурсозбереження в умовах переходу України до інформаційного суспільства» (№ д/р 0108U009079), де автором розроблено та запропоновано методичний підхід до розрахунку індексу ЕКБ. · система критеріїв до оцінки рівня динамічних змін розміру екологічного боргу в процесі соціально-економічного розвитку, яка на відміну від існуючих включає індекс екологічного боргу, що визначається добутком індексів економічного зростання, фіксованого складу екологічного боргу та структурних зрушень у виробництві, та забезпечує врахування комплексного характеру процесу формування екологічного боргу.У першому розділі «Системний аналіз концепції екологічного боргу в контексті сталого розвитку» на основі комплексного аналізу досліджені передумови виникнення концепції ЕКБ, її ключові особливості, що визначають її актуальність та своєчасність; проведено комплексний аналіз сучасних досліджень концепції; визначено сутність та економічний зміст поняття «екологічний борг» та виділені просторово-часові характеристики ЕКБ. Аналіз та узагальнення підходів до визначення поняття ЕКБ вітчизняними та зарубіжними науковцями дали змогу виокремити основні сутнісні елементи ЕКБ: 1) ЕКБ проявляється внаслідок неефективного за Парето розподілу природних ресурсів та асиміляційного потенціалу; 2) необхідно враховувати просторово-часові характеристики еколого-економічних відносин; 3) ЕКБ визначається різницею між поточним станом НПС та станом, що відповідає досягненню цілей сталого розвитку. У звязку із відсутністю науково-методичних підходів до економічної оцінки ЕКБ, які б комплексно враховували втрати від забруднення НПС та використання природних ресурсів, в дисертації запропоновано авторський науково-методичний підхід, що ґрунтується на використанні такої функції: , де ED - абсолютне значення сумарного ЕКБ, грош. од.; EDJ/Qj - питоме значення ЕКБ на одиницю випуску j-го блага; Qj - значення валового випуску j-го блага, що обумовило виникнення ЕКБ, грош. од.; j - індекс блага (j=1...m); m - кількість благ. Економічну оцінку питомого ЕКБ для j-го блага автор пропонує визначати на основі питомих екологічних витрат, які визначають екологічну ціну блага як суму природо-та збиткоємності одиниці випуску на всіх етапах життєвого циклу блага, із яких, відповідно до економічного змісту ЕКБ, виокремлюється неоплачена частка витрат, обумовлених дією екстерналій: , де , - коефіцієнти для природо-та збиткоємності, що визначають частку екстерналій в екологічній ціні j-го блага на k-му етапі життєвого циклу по i-му виду екодеструктивного впливу; Pi,j,k,t, Yi,j,k,t - фактичні значення природо-та збиткоємності на k-му етапі життєвого циклу j-го блага при i-му виді екодеструктивного впливу в t-му періоді, грош. од.; , - величина оплачених екологічних витрат відповідно з відтворення природних ресурсів і відшкодування нанесеного економічного збитку, грош. од.; j - вид блага (j=1...m); i - вид екодеструктивного впливу (i=1...n); n - кількість екодеструктивних впливів, що враховуються; k - етап життєвого циклу блага (k=1...l); l - кількість етапів життєвого циклу блага; t - період часу (t=1...T); T - кількість періодів часу. Оцінку фактичного розміру ЕКБ автор пропонує визначати шляхом вирішення задачі споживчого вибору між споживанням матеріальних благ, життєвий цикл яких повязаний із екодеструктивними впливами, та якістю НПС в t-му періоді: , де , U(Qj,t,Ej,t) - функція корисності споживача; Ej,t - якість навколишнього природного середовища - величина, обернена до величини ЕКБ.Результати дослідження теоретико-методичних ос

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ