Організаційно-економічні основи розвитку зернопродуктового підкомплексу в умовах західного Полісся (на матеріалах Волинської області) - Автореферат

Кількісні параметри, визначені останніми рішеннями Уряду України, щодо розвитку зернової галузі обумовлюють здійснення адекватних заходів організаційно-економічного характеру на всіх рівнях функціонування зернопродуктового підкомплексу. Отже, суть проблеми, а це насамперед забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на зовнішньому ринку через економічні та якісні переваги продукції, вимагає пошуків досягнення цієї мети. Оскільки процес трансформаційних перетворень, що триває у сфері міжгалузевих структурних співвідношень, відбувається на макро-і мікрорівнях, в розмаїтті ринкового середовища постає необхідність поглиблення раніше обґрунтованих концептуальних поглядів на сучасний тип розміщення виробництва зерна, раціональні форми його організації, удосконалення ринкової інфраструктури, розвиток кооперації та інтеграції у сфері взаємовідносин субєктів ринку тощо. Слід зазначити, що реформування аграрного сектору економіки України привело до радикальних змін форм власності на землю, й поряд з іншими чинниками, зокрема суспільним поділом праці, правом товаровиробників вирішувати, що, скільки і як виробляти, здійснювати обмін ресурсами, який забезпечує вільне ціноутворення та ефективне господарювання, стало предметом нашого дослідження найбільш ефективних організаційних форм господарювання, розвитку та функціонування зернопродуктового підкомплексу в умовах західного Полісся. У процесі розвязання поставлених у роботі завдань застосовувались такі методи економічних досліджень: статистичних групувань (при дослідженні впливу ряду чинників на ефективність виробництва), порівняльного аналізу (для зіставлення фактичних показників із прогнозованими; даних звітного та попередніх років), графічний, кореляційно-регресійного (для визначення кількісної та якісної оцінки звязку між показниками досліджуваного обєкта), економіко-статистичний (для виявлення тенденцій і закономірностей розвитку зернопродуктового підкомплексу), розрахунково-нормативний (при прогнозуванні виробництва зерна), балансовий, абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків і пропозицій), аналізу та синтезу, експертних оцінок та інші.У першому розділі - "Теоретико-методичні основи розвитку та формування зернопродуктового підкомплексу" розглянуто економічний механізм формування ринку та його інфраструктури, виділено основні зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на функціонування зернопродуктового підкомплексу, зокрема, вплив зовнішніх факторів на функціонування зернопродуктового підкомплексу в кінцевому результаті визначає рівень розвитку, що є підставою для формування відповідної системи оціночних показників. У процесі висвітлення методичних основ дослідження зернопродуктового підкомплексу обґрунтовано доцільність розглядати його на основі використання системи показників, які характеризують даний підкомплекс у цілому, що дозволяє порівнювати як окремі підприємства, так і галузі (виробництво, заготівля та переробка зерна). У другому розділі - "Сучасний стан організації виробництва та економічних відносин у зернопродуктовому підкомплексі" розглядаються основні тенденції розвитку зернопродуктового підкомплексу в регіоні, який характеризується певними особливостями, а саме: регіон має некомпактне розміщення сільського населення. Сільське господарство області, в цілому маючи поглиблену спеціалізацію сільськогосподарських підприємств на виробництві тваринницької продукції, зокрема птахівничу галузь та розвинене скотарсько-зернове господарство і картоплярство - в особистих селянських господарствах, частково стабілізувало виробництво. Групування підприємств за 2008 р. показало, що в області нараховується 966 підприємств, які зібрали в цілому 362,1 тис. т зерна з площі 126,4 тис. га, з них 150 підприємств одержали до 10 ц зерна з кожного гектара зібраної площі й на кожне з них припадає по 49,8 га площі зернових.Відповідно до цього бачення, економічні відносини у зернопродуктовому підкомплексі полягають в реалізації звязків учасників агропромислового виробництва, що виникають при здійсненні ними різних видів обміну результатами праці в процесі створення матеріально-технічної бази, функціонування спільного виробництва й розподілу одержаних доходів. Визначення ефективності виробництва зерна проведено на основі систематизації показників, які характеризують зернопродуктовий підкомплекс в цілому, що дозволяє порівнювати як окремі підприємства, так і галузі (виробництво, заготівля та переробка зерна). Сучасний стан зернопродуктового підкомплексу області характеризується певними динамічними зрушеннями, які позначаються на обсягах і структурі валових зборів зерна. Результати проведеного дослідження дають підстави для висновку, що основними передумовами розвитку зернопродуктового підкомплексу області є задіяння внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності виробництва та переробки зерна, зумовлених впливом техніко-технологічних факторів; кількісне та якісне оновлення основних фондів; поліпшення якості як

Основний зміст дисертаційної роботи