Організаційно-економічні основи інформаційно-аналітичного забезпечення екологічно сталого розвитку - Автореферат

На Всесвітній конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 р. була прийнята стратегічна концепція сталого розвитку, так званий "Порядок денний на XXI сторіччя", що передбачає гармонійне досягнення основних цілей - збереження довкілля і формування "здорової" економіки для всіх народів світу. Було проголошено, що "людина знаходиться у центрі усього, що має відношення до сталого розвитку". Водночас існуюча система інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку як на міжнародному, так і на національному рівнях усе ще не відповідає сучасним вимогам, що стримує практичну реалізацію концепції сталого розвитку. Зокрема, результати дисертаційного дослідження були використані у фундаментальній темі "Методологічні основи економічної оцінки стану і динаміки біоресурсного потенціалу України" (№ ДР 0197U016592), де автором була запропонована система показників-індикаторів для моніторингу стану і динаміки біоресурсного потенціалу; держбюджетній темі "Теоретичні і методичні основи економічної оцінки ресурсного потенціалу території" (Міністерство освіти і науки України, № ДР 0100U003225), де автором були розроблені пропозиції щодо інформаційно-аналітичного забезпечення економічної оцінки ресурсного потенціалу території. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробленні науково-методичних підходів до формування інформаційно-аналітичного забезпечення екологічно сталого розвитку соціально-економічних систем.У першому розділі "Теоретичні основи інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку" досліджені проблеми екологічної стратегії у контексті сталого розвитку, розглянуті гносеологічні аспекти виміру та інформаційного забезпечення екологічно сталого розвитку, проаналізовані сучасний стан та особливості організації інформаційного забезпечення сталого розвитку в Україні. Сталий розвиток складних соціо-еколого-економічних систем забезпечується завдяки розробленню і впровадженню відповідної державної екологічної політики. Виходячи з цього висновку, в роботі головна увага приділяється дослідженню економічної сутності таких основних принципів сталого розвитку, як принцип забезпечення екологічної сталості довкілля; принцип платності природокористування; принцип альтернативних витрат; принцип використання найкращої з доступних екологічно чистих технологій; принцип застереження деградації природного середовища; принцип урахування критичних навантажень на довкілля і принцип доступності екологічної інформації. На підставі аналізу теоретично-методичних підходів до формування системи показників-індикаторів сталого розвитку в дисертації відзначається, що здійснення обґрунтованої політики сталого розвитку в Україні можливе лише за умови функціонування сучасної інформаційної бази з використанням комплексної системи показників сталого розвитку. Аналіз літературних джерел дозволив зробити висновок про те, що розроблення екологічного блоку системи показників сталого розвитку потребує поетапного переходу від використання окремих екологічних показників-індикаторів до узагальнених індексів екологічної стійкості територій, які повинні враховувати всі сировинно-енергетичні та грошові потоки, що існують між природною та економічною підсистемами.Кризовий стан навколишнього природного середовища і значне погіршення умов життєзабезпечення людства потребують корінної зміни пріоритетів і формування екологічної парадигми сучасної соціально-економічної політики, що втілюється в концепції сталого розвитку. Центральне місце в концепції сталого розвитку займають проблеми задоволення екологічних і сировинних потреб сучасних і майбутніх поколінь людей, урахування довгострокових екологічних наслідків економічних рішень, забезпечення включення цілей екологічної безпеки в політику і практику соціально-економічного розвитку. Перехід людства до концепції сталого розвитку в контексті сучасної екологічної політики потребує формування і подальшого розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення. Існуюча система інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку в Україні не відповідає сучасним вимогам. Формування системи інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку в Україні повинно реалізовуватися в методологічних і робочих рамках, запропонованих Комісією з питань сталого розвитку ООН, але й з урахуванням внутрішньої специфіки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ