Організаційно-економічні методи регулювання заробітної плати в ринкових умовах - Автореферат

Заробітна плата залишається головним, якщо не єдиним, джерелом грошових доходів для основної частини працюючих і покликана забезпечувати необхідний для відтворення робочої сили й ефективного функціонування виробництва обсяг життєвих благ в обмін на виконану працівником роботу. На сучасному етапі розвитку та вдосконалення соціально-трудових відносин, коли докорінно змінюється природа ціни товару "робоча сила", заробітна плата стає важливою умовою трансформації економічного середовища. Суперечності між ринковим статусом робочої сили і, багато в чому, неринковими методами оцінки праці підривають основи економічного і соціального розвитку суспільства та зумовлюють необхідність наукового аналізу цих явищ. Внаслідок недостатньо цілісної та науково обґрунтованої системи договірного регулювання оплати праці і недосконалого розвитку соціального партнерства в Україні актуальними залишаються завдання дослідження цих проблем з метою узгодження інтересів працівників та роботодавців, а також здійснення більш виваженої державної соціальної політики. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічних методів регулювання заробітної плати в ринкових умовах на основі сполучення вимог відтворення робочої сили та ефективного господарювання, зокрема: вперше: - виявлено особливості організації оплати праці на підприємствах різних форм власності, суть яких полягає у наявності диференціації заробітної плати та пошуку підходів до підвищення зацікавленості працівників, що дозволяють визначати умови забезпечення необхідного рівня заробітної плати кожному працівнику у відповідності до ефективності його праці та одержаного роботодавцем прибутку;У розділі на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень розкрито сутність економічної категорії "заробітна плата" та обґрунтовано теоретичні основи регулювання заробітної плати в сучасних умовах. Зясовано специфіку перехідного періоду в Україні, яка полягає у тому, що в умовах лібералізації соціально-трудових відносин держава практично припинила контролювати організацію оплати праці у недержавних установах, а ринкові регулятори ще не запрацювали на повну силу, внаслідок чого ці процеси набули значною мірою стихійного і безсистемного характеру. Здійснено класифікацію організаційно-економічних методів регулювання заробітної плати в системі трудових відносин, яка полягає в уточнені, систематизації та знаходженні звязку між окремими її елементами і дозволяє повніше реалізувати економічну сутність заробітної плати, регулювати відносини найму праці як на ринку праці, так і на підприємстві. Охарактеризовано основні напрями вдосконалення організаційно-економічних методів регулювання заробітної плати на підприємстві у період ринкових реформ в Україні, зокрема: передача права організації оплати праці господарюючим субєктам, поява нових елементів оплати праці, використання доходу як перетвореної форми оплати праці. Ліквідація недоліків в оплаті праці вимагає такої її організації, яка б забезпечувала необхідне збільшення заробітної плати при зниженні витрат на одиницю продукції і гарантії підвищення заробітної плати кожного працівника по мірі зростання ефективності діяльності підприємства.Згідно до концепції сучасної економіки у дисертації мінімальна заробітна плата розглядається як відправний момент формування ціни робочої сили на ринку праці. Проведені дослідження показали, що мінімальну заробітну плату слід розглядати одночасно і як елемент регулювання оплати праці на державному рівні та на рівні регіону, і як складову частину системи державних соціальних гарантій захисту працюючих, тому вона має виконувати не тільки відтворювальну, але й інші важливі функції. Здійснене обґрунтування необхідності встановлення регіонального мінімуму заробітної плати як способу врахування територіальних відмінностей відтворювання робочої сили на ринку праці і як фактора соціального захисту працюючих передбачає, що мінімальна заробітна плата має стати своєрідним компромісом між соціальними потребами працівників та реальними економічними можливостями держави та регіонів. Важливою умовою для формування єдиного ринку праці та створення в системі трудових відносин для всіх регіонів умов продажу робочої сили має стати підвищення ролі договірного регулювання оплати праці на всіх рівнях соціального партнерства, підвищення ролі територіальних угод щодо оплати праці працівників різних професійно-кваліфікаційних груп. У дисертації доведено доцільність застосування трудових контрактів в умовах індивідуалізації норм і оплати праці, оскільки це відповідає загальній тенденції сучасного соціально-економічного розвитку України, спрямованого на формування ринку праці, та є однією з головних умов соціальної захищеності працівників.У процесі ринкових перетворень в економіці України виникла обєктивна необхідність в удосконаленні організаційно-економічних методів регулювання заробітно

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ