Організаційно-економічні механізми розвитку і функціонування АПК України - Автореферат

Характерною особливістю нинішнього етапу розвитку АПК України є глибока, затяжна і дуже загрозлива економічна криза, яка проявляється в дестабілізації агропромислового виробництва, поглибленні диспропорцій у ньому, розладі фінансово-економічної системи, катастрофічному спаді виробництва, величезній кількості низькорентабельних і збиткових підприємств, звуженні ринків продовольства, зростанні споживчих цін і зниженні купівельної спроможності населення. Слід підкреслити, що науковими колективами Інституту економіки НАН України, Інституту аграрної економіки УААН, Інституту економічного прогнозування НАН України, Інституту регіональних досліджень НАН України, Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, економічних кафедр аграрних університетів зроблено значний внесок у дослідження проблем аграрної політики держави, обгрунтування концепції перспективного розвитку АПК України та його прискореного виходу з кризової ситуації. Серед них ті, що стосуються теоретичних і методологічних аспектів розвитку та функціонування АПК в ринкових умовах, науково-організаційних основ державного регулювання АПК, його планування і менеджменту та входження агропромислового сектора України у світовий економічний простір. Теоретико-методологічні: поглиблення основ теорії агропромислових систем (понятійного апарату, класифікації уявлень про структуру, формування, розвиток, функціонування, факторний аналіз стану розвитку АПК та тенденцій його динаміки тощо); обгрунтування теоретико-методологічних засад структуризації АПК; факторний аналіз структурної збалансованості АПК; визначення ролі держави в регулюванні АПК; узагальнення теоретичних основ, економічних і організаційних аспектів удосконалення державного регулювання, планування і управління АПК в умовах ринкових трансформацій; обгрунтування тенденцій та напрямів формування сучасної моделі управління АПК; дослідження сутності зовнішньоекономічних відносин АПК України в умовах глобалізації світового продовольчого ринку. Інформаційну базу дослідження складають закони України, нормативно-правові акти, прийняті Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України щодо економічних реформ, аналітичні документи, доповіді, економічні огляди, статистичні публікації Державного комітету статистики України, міністерств і відомств, науково-дослідних інститутів, а також монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів.ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ АПК В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ. Ретроспективний аналіз державного управління АПК. 3.2. Формування сучасної моделі управління АПК. 3.3. Функціональні засади системи управління регіональними АПК. 3.5. Сучасні організаційно-управлінські структури АПК на мікрорівні і шляхи їх удосконалення.У першому розділі “Теоретичні і методологічні засади розвитку агропромислового комплексу” висвітлюються теоретичні положення економіки і організації агропромислового виробництва, розкриваються трансформаційні процеси, які відбуваються в різних агропромислових формуваннях, здійснена періодизація агропромислової інтеграції та оцінка станів її історичного розвитку, висвітлюється роль і значення агропромислового комплексу в системі соціально-економічних відносин, аналізуються умови та чинники формування і розвитку АПК, вдосконалення його територіальної організації, обгрунтовується необхідність структурної перебудови АПК. Поряд з цим сформовані та узагальнені критерії і показники оцінки загальнодержавного та регіонального рівня розвитку агропромислового виробництва систематизовано економічні проблеми ефективного функціонування та вдосконалення АПК України, визначено його роль і значення у розвитку продуктивних сил України. В роботі доведено, що подальший розвиток АПК повинен грунтуватися на новій аграрній політиці, яка має являти собою сукупність науково обгрунтованих заходів, спрямованих на структурну перебудову агропромислового комплексу, удосконалення його функціонально-компонентної і територіальної структури, збалансований розвиток усіх його галузей, максимальне використання усіх механізмів стимулювання розвитку продуктивних сил, інтеграційних процесів, комбінування, комплексації і кооперування виробництва, прискорене реформування різних агропромислових утворень, підвищення економічної ефективності їх функціонування, створення сприятливого економічного середовища з допомогою удосконалення інвестиційної, кредитної, податкової, цінової та страхової політики для забезпечення умов розширеного відтворення в усіх сферах і ланках АПК. На основі поглиблення процесів агропромислової інтеграції та використання потенційних можливостей територій, максимального залучення до виробництва місцевих природних, виробничих, фінансових і трудових ресурсів можна спроектувати аграрно-територіальні й спеціалізовані агропромислові комплекси з оптимальною виробничою структурою, високим рівнем індустріалізації та інтенсифікації виробництва. Продукція, яка в ньому створюється, виступає визначальним чинником вирішення

Основний зміст роботи