Організаційно-економічні механізми корпоративного управління в промисловості України - Автореферат

Оскільки транспарентність корпоративних стосунків в Україні набуває первинного значення в розвитку бізнесу і подальший розвиток економіки дедалі більше ґрунтується на корпоративній моделі бізнесу, постає питання про підвищення якості корпоративного управління. З точки зору самостійного теоретичного напряму дослідження, корпоративне управління як система взаємоповязаних механізмів, що направлена на регулювання інтересів між різними учасниками корпоративних відносин, залишається недостатньо дослідженим не тільки в Україні, а й в інших постсоціалістичних країнах. Найважливіший внесок в осмислення загальних питань корпоративного управління, а також у дослідження основних моделей корпоративного управління в розвинених країнах і країнах з перехідною економікою внесли учені-економісти: Дж. У роботі використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, а саме: системно-функціональний метод - для узагальнення теоретичних і методологічних концепцій становлення та розвитку корпоративного управління; методи аналізу та синтезу - для цілісного вивчення предмету дослідження, єдності і взаємозвязку його механізмів; порівняльного аналізу - при уточненні понять "корпоративне управління" і "корпоративний менеджмент"; економіко-статистичні методи (розрахунок коефіцієнтів, групування і синтезу, індексів, порівняльних оцінок) - при аналізі структури власності та оцінці її впливу на показники діяльності акціонерних товариств; графічний метод - для наочного відображення отриманих результатів. Дістали подальшого розвитку: · напрями вдосконалення внутрішніх та зовнішніх механізмів корпоративного управління у розрізі окремих складових, що дозволить сформувати нову модель корпоративного управління, функціонування якої приведе до підвищення якості корпоративного управління та конкурентоспроможності промисловості;Корпоративне управління означає взаємодію безлічі осіб та організацій, які мають відношення до найрізноманітніших аспектів функціонування компанії, і перебуває на вищому щаблі управління компанією, ніж менеджмент. Функції корпоративного управління та менеджменту збігаються лише при розробленні стратегії розвитку компанії, тому що це питання одночасно відноситься до сфери менеджменту і є ключовим елементом корпоративного управління. Аналіз моделей корпоративного управління, що використовуються у світі, виявлення їхніх переваг і недоліків дозволив зробити висновок, що існують істотні відмінності в різних країнах у підходах до вирішення однієї і тієї ж проблеми - відділення права власності від права контролю. На основі аналізу відомих методів дослідження механізмів корпоративного управління та їхнього впливу на ефективність діяльності підприємств, обєднань підприємств та галузей були систематизовані параметри корпоративного управління та показники для визначення ефективності діяльності й запропоновано методичний підхід, який дозволить типологізувати структуру власності української промисловості, визначити ступінь концентрації акціонерного капіталу та отримати оптимальну конфігурацію власності. Порівняно зі світовими моделями корпоративного управління, які мають висококонцентровану структуру власності (німецька та японська), виявлено суттєві відмінності вітчизняної моделі корпоративного управління, фундаментальні принципи якої базуються на централізації та збереженні концентрації володіння та контролю, тоді як класичній інсайдерській моделі притаманні принципи лояльності до клієнтів, урахування інтересів трудового колективу, корпоративна соціальна відповідальність, орієнтація на внутрішні звязки.У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення засад становлення та розвитку національної системи корпоративного управління і запропоновано рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання корпоративних відносин. На основі порівняльного аналізу сутності понять корпоративне управління (corporate governance) та корпоративний менеджмент (corporate management) встановлено розмежування сфер їхньої дії. На відміну від корпоративного менеджменту, який зосереджений на механізмах ведення бізнесу, необхідних для управління діяльністю підприємства, корпоративне управління регулює структуру та реалізацію влади в організації, забезпечує прозору та відповідальну корпоративну поведінку та підзвітність і перебуває на вищому щаблі управління компанією. Визначено, що функціонування системи корпоративного управління базується на взаємодії її внутрішніх і зовнішніх механізмів і поширюється на всі господарські товариства та господарські обєднання, що передбачають корпоративну форму заснування. Систематизовано рекомендації щодо напрямів розвитку корпоративного управління в посткризовий період, серед яких: надання пріоритету контролюючим, регулюючим і правоохоронним органам у забезпеченні функціонування належного корпоративного управління; зміна орієнтації в системі контролю менеджменту - від корпоративного управління до корпоративного контролю; застосування диференційованого підходу у впровадженні та застосу

Основний зміст