Проведення оцінки стану виробничого і наукового потенціалу Кримської дослідної станції садівництва і рівня його використання. Характеристика особливостей та напрямків ефективного функціонування механізмів господарювання на найближчу перспективу.
При низкой оригинальности работы "Організаційно-економічні механізми господарювання (на прикладі садівничих формувань Криму)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Перетворення механізмів керування у ринкові механізми господарювання потребує зміни менталітету сільського трудівника, спеціалістів та керівників. Теоретичні аспекти господарських механізмів розглядалися Абалкіним Л.І., Буничем П.Г., Саблуком П.Т., Гайдуцьким П.І., Завадським І.С., Гавриловим А.Г. та ін., а тіньові сторони господарської діяльності досліджували: Гуров А.І., Корягіна Т.І., Бородюк Т.И., Турчинов А.В., Черемісіна С.Г., Коваленко С.О. та ін. Процес реструктуризації власності призвів до змін форм господарювання і всього життя на селі, на жаль, здебільшого до негативних змін. Тема дослідження входить у план НДР Кримського державного аграрного університету з проблеми “Науковообгрунтована система ведення господарства”, виконуваної за замовленням Верховної Ради АР Крим. У якості аналітичного матеріалу використовувалися дані Держкомстату Криму, оперативні дані Міністерства АПК Криму, податкової адміністрації, комбінату “Кримрадгоспвінпром”, асоціації садівників, виноградарів і виноробів Криму, а так само дані Кримської дослідної станції садівництва.Аналізуючи точки зору вчених з приводу змісту механізму господарювання, автор приходить до думки, що “організаційно-економічні механізми” означають систему формування цілей і стимулів, що дозволяють використовувати потенціал сільськогосподарського формування для досягнення ефективних соціально-економічних результатів (мал. До внутрішнього середовища відносяться: система ведення господарства, форми власності і типи господарювання, мотивація робітників та ін. Питома вага виробництва плодово-ягідної продукції в господарствах суспільного сектору складає 75%, а у господарствах приватного сектору - 25%. Розрахунки по даній методиці на прикладі Кримської дослідної станції садівництва в 1997 р. показують, що втрати від недобору врожаю склали 7,2% обсягу товарної продукції, а усі офіційні, що фіксуються, втрати - 1/3 товарної продукції. Для рішення цієї та інших проблем випливає пропозиція в аналізованих пятьох районах створити агрофінансові групи, функціями яких будуть: обєднання і координація діяльності по виробництву і реалізації плодової продукції; пошук найбільш ефективних форм і методів господарювання; підвищення конкурентоспроможності продукції ; укладання договорів на постачання продукції і ТМЦ; проведення необхідних маркетингових досліджень ринку і розробка маркетингової політики; підготування й оформлення фінансових, митних документів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
