Організаційно-економічні фактори регулювання розвитком соціальної інфраструктури села (на матеріалах Закарпатської області) - Автореферат

Значною мірою це досягається завдяки розвитку галузей соціальної економіки, ядро якої становить соціальна інфраструктура - житлово-комунальне господарство, освіта, культура і мистецтво, охорона здоровя, фізична культура та спорт, сфера побуту, транспорт і звязок, торгівля тощо. Необхідність посилення уваги до розвитку галузей соціальної інфраструктури повязана з тим, що в минулому соціальна сфера розглядалася як така, що вимагала затрат (затратна), як наслідок сформувався залишковий принцип щодо фінансування її розвитку. У працях І.Лукінова, П.Саблука, В.Куценко, Л.Богуша, М.Орлатого, І.Прокопи, Н.Каменевої, Г.Купалової, О.Крисального, М.Долішнього, О.Шаблія, Л.Шепотько, У.Садової, Н.Кисіль, В.Кардаш, І.Коломійця, К.Прокопишак, В.Мікловди, М.Лендєла, В.Жаміна, С.Важеніна, Ж.Тощенка та багатьох інших вчених розкриваються різні аспекти територіального регулювання розвитку соціальної інфраструктури на селі. № 197), виконання наукових держбюджетних досліджень, передбачених планом НДР ІРД НАН України “Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (номер державної реєстрації 0100У002572), внесок автора у виконання яких полягає в дослідженні ефективності функціонування соціальної інфраструктури села та формування регіональних механізмів регулювання її розвитку. У роботі використано такі методичні засоби та прийоми: статистичного аналізу - для дослідження динаміки та ефективності функціонування закладів сільської інфраструктури; компаративний - для порівняння розвитку соціальної інфраструктури у розрізі адміністративно-територіальних одиниць Закарпатської області та різних регіонів України; причинно-наслідкових звязків - при оцінці стану фінансування обєктів соціальної інфраструктури та обгрунтування необхідності кооперації коштів держави, бізнесу, населення для фінансування програм розвитку соціальної сфери села; економіко-математичного моделювання - з метою вдосконалення розробки прогнозів розвитку галузей соціальної інфраструктури.Динамізм її розвитку в другій половині ХХ століття, пріоритетність у сфері розвязання проблем зайнятості, зростання питомої ваги послуг у структурі ВВП індустріально розивнутих країн, підводять до висновку, що соціальна сфера трансформувалася в нову якість - соціальну економіку. Аналіз їх розвитку та взаємодії між різними складовими інфраструктури є вкрай важливим як у науковому, так і в прикладному плані, оскільки процес їх становлення не завершився ні організаційно, ні функціонально, що в цілому знижує вплив на процеси життєдіяльності на селі. Запропонована класифікація має вкрай важливе прикладне значення‚ оскільки на її основі стає можливим прослідкувати зміни у розвитку соціальної інфраструктури зумовлені реформуванням відносин власності, ролі приватного сектору в наданні послуг, виявити перспективні організаційно-правові форми обєктів соціальної інфраструктури на селі, їх вплив на зайнятість, рівень доходів, якість наданих послуг, рівень задоволення потреб сільських жителів. У другому розділі - “Економічний аналіз сучасного стану та ефективність функціонування галузей соціальної інфраструктури сільської місцевості Закарпатської області” - автором проаналізовано вплив ринкових трансформаційних процесів на стан обєктів соціальної інфраструктури, здійснено комплексну оцінку наявного інфраструктурного потенціалу та ефективності його функціонування в нових умовах господарювання, зясовано основні причини та виявлено деструктивні фактори, що гальмують розвиток соціальної інфраструктури на селі. Детальний аналіз ефективності функціонування закладів охорони здоровя на селі дозволив сформувати пріоритетні напрями її розвитку - зміцнення матеріальної бази первинної медико-санітарної допомоги, розвиток приватних сільських медичних закладів, запровадження економічних та правових механізмів гарантування медичної допомоги в належному обсязі та необхідної якості у державних закладах охорони здоровя.Ядро соціальної економіки становить соціальна інфраструктура - сукупність взаємоповязаних, гармонійно функціонуючих галузей, підприємств, організацій та установ, видів діяльності, а також економічних відносин та людського потенціалу, які поєднані в цілісній системі, що функціонує з метою задоволення потреб усіх верств населення у сфері духовності, матеріально-побутового забезпечення та відтворення людського капіталу. Становлення ринкових відносин на селі зумовлює потребу в комплексному підході до формування інфраструктури, що передбачає розвиток соціальної, виробничої та ринкової її видів, які органічно взаємодіють між собою і забезпечують демографічне відтворення сільського населення, його освітньо-професійне зростання, задоволення різноманітних потреб та зайнятість. Невирішеність проблем соціальної інфраструктури на селі. значно гальмує реформування АПК, формування ринкової економіки, і‚ крім того, не забезпечує зайнятість, соціальний захист селян. Аналіз функціонування соціальної інфраструктури сільської місцевості Закарпатської області виявив тенденцію до зг

Основний зміст дисертації