Організаційно-економічні чинники розвитку нафтопереробної галузі - Автореферат

На сучасному етапі розвитку, нафтопереробна галузь України характеризується енергетичною залежністю від зовнішніх поставок енергоносіїв, низьким рівнем диверсифікованості сировинних джерел, відсутністю у держави можливості економічними методами впливати на ринок сировинних ресурсів, значним зношенням основних фондів галузі, незадовільними показниками глибини переробки нафти і т. ін. Все це обумовлює необхідність виявлення найважливіших організаційно-економічних факторів, що впливають на ефективність роботи нафтопереробної галузі й розробки науково обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності роботи цієї важливої для держави галузі. У той же час, необхідність вивчення цих питань з метою підвищення ефективності функціонування нафтопереробної галузі України, вимагає подальшого їхнього пророблення і визначає вибір теми дисертаційного дослідження, а також основні напрямки, внутрішню логіку й структуру наукових досліджень. Підвищення ефективності функціонування нафтопереробної галузі України вимагає вирішення проблем як зовнішнього, так і внутрішнього характеру, серед них: зростання цін на нафту на світових ринках, широка експансія іноземних нафтових компаній, приватизація вітчизняних НПЗ та ін. Ця обставина й обумовлює актуальність і необхідність проведення досліджень організаційно-економічних факторів, що впливають на роботу галузі, з метою вироблення комплексу теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій з підвищення ефективності функціонування нафтопереробної галузі України.У першому розділі "Тенденції та передумови розвитку нафтопереробної галузі" розглянуто існуючі проблеми забезпечення країни нафтопродуктами і визначено концептуальні основи розвитку нафтопереробної галузі. Зростання енергоспоживання при сформованій структурі споживання енергетичних ресурсів (див. таблицю 1) свідчить про поглиблення негативних тенденцій у розвитку ПЕК і нафтопереробки, що складаються в посиленні залежності економіки від поставок енергоресурсів. Аналіз реформування відносин власності в нафтопереробних галузях закордонних держав демонструє однакову тенденцію - найбільш ефективний розвиток галузі властивий країнам, що зуміли зберегти за державою частку власності в найбільших нафтових компаніях. До того ж, стратегія вертикальної інтеграції, що розглядається нами як один з найважливіших організаційних факторів зростання нафтопереробної галузі України, органічно вписується в кластерну теорію економічного розвитку. Другий розділ "Інвестиційна підтримка структурної трансформації нафтопереробної галузі" присвячено вивченню інвестиційних пропозицій з підтримки структурної трансформації в нафтопереробній галузі, а також аналізу джерел її фінансування.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-прикладного завдання, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та розробці практичних рекомендацій з підвищення ефективності функціонування нафтопереробної галузі України. Автором доведено, що причиною періодично повторюваних паливних криз в економіці України є відсутність у держави можливості регулювання ринку нафтопродуктів. Доведено, що ефективне функціонування нафтопереробної галузі України можливо тільки за наявності механізмів, що сприяють росту конкуренції в галузі. Автор прийшов до висновку, що підвищення ефективності функціонування нафтопереробної галузі України можливо шляхом подальшого продовження процесів трансформації в галузі, метою яких є повернення державі ролі провідного учасника в такій стратегічній галузі як нафтопереробка. Дослідження базисних стратегій розвитку галузі дозволило визначити, що найбільш оптимальною для використання в умовах нафтопереробної галузі України є стратегія вертикальної інтеграції.

Основний зміст дисертаційної роботи