Організаційно-економічні аспекти стимулювання інноваційної діяльності - Автореферат

У сучасний період розвитку України основне соціальне призначення державної науково-технологічної та інноваційної політики полягає в забезпеченні прогресивного розвитку суспільства шляхом підтримання необхідного для цього рівня науково-технічного потенціалу нації, використання наукових відкриттів, високоефективних винаходів для вирішення проблем сьогодення та майбутнього держави, забезпечення взаємовигідного обміну (трансферу) технологій в умовах світового поділу праці. Одним із стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на 2003-2013 роки Законом України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" визначено також розвиток інноваційної культури суспільства. Водночас аналіз стану інноваційної діяльності в Україні, зокрема розробки, впровадження та використання охороноздатних науково-технічних досягнень (НТД), свідчить, що однією з найважливіших у перехідний період є проблема створення організаційно-економічного механізму стимулювання розробки, створення та використання нововведень на усіх рівнях господарювання. Проте виконані на даний час дослідження з організаційно-економічних проблем стимулювання інноваційної діяльності, винахідництва і патентно-ліцензійної роботи як важливих складових інноваційної діяльності в теоретичному і методологічному плані в цілому не вирішують проблеми ефективної матеріалізації науково-технічних досягнень у період переходу до ринкової економіки. Результати проведеного дослідження були використані у навчальному процесі при розробці навчально-методичного комплексу магістратури "Інтелектуальна власність", викладанні курсу "Економіка і управління інноваційною діяльністю" і курсу "Інтелектуальна власність в інноваційній сфері" в Інституті економіки та права "КРОК" та Інституті інтелектуальної власності і права Держдепартаменту інтелектуальної власності МОН України.У першому розділі "Аналіз теоретико-методичних підходів до оцінки і управління інноваційними процесами" аналізуються основні поняття і категорії теорії інновацій та їх прояв в умовах ринкової економіки, умови і фактори формування і реалізації творчого потенціалу науково-технічного і виробничого персоналу, розглядаються проблеми організаційно-правового захисту інтелектуальної (промислової) власності. Якщо відкриття, основними ознаками якого є світова новизна, достовірність (доведеність) і фундаментальність (докорінні зміни в рівні пізнання), встановлює закономірності, явища і властивості матеріального світу, тобто чогось реально існуючого, але ще не пізнаного, то винахід - це технічне (технологічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності). Раціоналізаторська робота як вид творчої, інноваційної діяльності, ідентична винахідництву, проте через специфіку раціоналізаторських пропозицій (на відміну від винаходів, що мають світову технічну новизну) ці технічні рішення мають локальну (місцеву) новизну і локальну корисність. В цьому випадку нові можливості, які надає наука суспільству, використовуються досить ефективно шляхом перетворення результатів наукових досліджень, відкриттів і винаходів у нововведення. Результати опитування експертів (жовтень 2001 р.), здійсненого в рамках вивчення стану охорони інтелектуальної власності в Україні, свідчить, що головними чинниками зниження активності в галузі винахідництва і раціоналізаторства є: погіршення матеріально-технічних і фінансових умов діяльності у сфері науки і техніки (82,2%), падіння престижності діяльності у сфері науки і техніки (42,5%), нерозвиненість нових інститутів науково-технічної діяльності в ринкових умовах (35,5%), відсутність належної правової охорони, що стимулювало б діяльність у цій сфері (32,9%), зниження рівня освіти в Україні (15,1%), інше (19,2%).В результаті виконання дисертаційного дослідження автором здійснено теоретико-методичне обгрунтування та розроблено моделі і практичні рекомендації щодо створення організаційно-економічного механізму стимулювання інноваційної діяльності. Визначено взаємозвязок інституту правової охорони наукових відкриттів з піонерними винаходами через споживчу вартість наукових відкриттів, що є результатом творчої праці вчених, виступає у вигляді можливості задовольнити нові потреби суспільства, забезпечити більш високу ефективність суспільного виробництва завдяки зниженню його видатків, тобто забезпечити економію живої і уречевленої праці. Інститут правової охорони наукових відкриттів повинен виконувати насамперед регулятивні функції, стимулюючи фундаментальні дослідження і забезпечуючи оцінку ефективності отриманих результатів шляхом науково-технічної експертизи й охорону особистих майнових і немайнових прав авторів. Пропонується розробити спеціальний закон про наукове відкриття, підтримувати тенденцію включення наукових відкриттів до сфери патентної охорони, що має особливе значення в галузях біохімічних, біологічних і хіміко-фармацевтичних досліджень. Пропонується механізм виз

Основний зміст роботи