Організаційно-економічні аспекти розвитку фермерських господарств регіону - Автореферат

Вже усвідомлено, що фермерські господарства є однією з ефективних форм господарювання, надійним засобом вирішення продовольчої проблеми суспільства і в цілому є фактором забезпечення соціально-політичної стабільності нашої країни. Одним із шляхів її вирішення є розробка організаційно-економічних аспектів розвитку виробництва фермерських господарств, які не потребують значних капіталовкладень ззовні, зокрема - державних, але гарантують отримання високих кінцевих результатів як для приватного сектору економіки, так і суспільства в цілому. Для досягнення поставленої мети в роботі були визначені та реалізовані такі наукові завдання: - визначити економічну роль та принципи класифікації фермерських господарств; розробити методичні підходи оцінювання ресурсного потенціалу та ефективності його використання в фермерських господарствах Дніпропетровської області; В роботі використовувалися наступні методи дослідження: діалектичний, абстрактно-логічний і системного аналізу (теоретичні і методологічні узагальнення, визначення ролі та ефективності фермерського виробництва, удосконалення механізмів забезпечення їх ефективної виробничої структури); монографічний, розрахунково-конструктивний, аналітичних порівнянь (співставлення та аналіз результатів господарської діяльності фермерських господарств); соціологічний (анкетування фермерів регіону); економіко-математичного моделювання (оптимізація виробничої структури фермерських господарств, обґрунтування критеріїв оцінки поєднання галузей); аналітичного прогнозування (визначення системи заходів підвищення ефективності фермерського виробництва) та інші статистичні й економічні методи.У першому розділі - "Наукові засади організаційно-економічного розвитку фермерських господарств" - встановлено, що форма власності на виробничі ресурси має безпосереднє відношення до соціально-економічного способу поєднання факторів виробництва, визначає організаційно-правову форму підприємства, економічний статус власника у виробництві управлінні та розподілі результатів праці. Загалом в господарсько-підприємницькому аспекті приватна власність і засновані на ній організаційно-правові форми приватних підприємств у поєднанні з ринковим механізмом, внутріфірмовим і корпоративним менеджментом забезпечують високий економічний ефект виробництва. В міру розвитку продуктивних сил відбувається концентрація капіталу і виробництва у всіх галузях економіки, які посилюють тиск ринку на фермерські господарства з двох боків - на “вході” (купівля засобів виробництва) і на “виході” (продаж сільськогосподарської продукції). Зниження ефективності використання потенціалу у фермерських господарствах другої групи можна пояснити тим, що збільшення навантаження земельної площі на 1 працівника не супроводжувалося технічним озброєнням господарства, що призвело до збільшення частки ручною праці, зниження її продуктивності. У третьому розділі - "Напрями розвитку підвищення ефективності функціонування фермерських господарств" - встановлено, що економіко-математичне моделювання оптимального поєднання галузей фермерських господарств забезпечує розвиток виробництва, при якому найбільш ефективно використовується земля, праця та інші виробничі ресурси, дозволяє одержати максимальну кількість продукції при обмежених ресурсах, забезпечивши при цьому ринковий попит на продукцію, дозволяє досягти максимального зростання ефективності виробництва, зниження витрат дефіцитних ресурсів.Застосування сучасних методик визначення ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності в аграрній сфері, які ґрунтуються на фундаментальній концепції сучасної фінансової теорії зміни вартості грошей у часі, дозволяють розрахувати прогнозні значення найбільш песимістичної, найбільш імовірної та оптимістичної оцінки чистого грошового потоку сільськогосподарського підприємства. Пропонуємо оцінку діяльності фермерських господарств здійснювати на основі формування інтегрованого показника за критеріями порівнянності обєктів через методичний прийом “матриця координат”, оптимізацію параметрів порівняння, визначення індексів росту ефективності виробництва, виходу продукції на одиницю основних видів ресурсів та врахування рівня ефективності використання землі. Незважаючи на те, що в області з року в рік зростає кількість фермерських господарств, збільшуються земельні площі у їх користуванні, за весь період своєї діяльності фермерські господарства так і не набули суттєвого впливу на аграрний сектор економіки області. У 2005р. фермерськими господарствами в середньому на одне господарство було одержано майже по 116 тис. грн. доходу. Для створення і функціонування міжфермерських кооперативних об‘єднань використовуються наступні принципи: наукова обґрунтованість і економічна доцільність створюваних формувань на кооперативній основі; добровільність входження фермера в нову господарську структуру і демократичний характер прийняття рішень; вибір форм господарювання, що забезпечують взаємну зацікавленість фермерських господарств, підприємств і державни

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ