Організаційний розвиток підприємств: теоретичні та практичні аспекти - Монография

Ринкові перетворення поставили товаровиробників перед необхідністю самостійно забезпечувати конкурентоспроможність та здатність своєчасно адаптуватись до нестабільного ринкового середовища. Економічні, техніко-технологічні та соціальні зміни, які відбуваються сьогодні у суспільстві істотно підвищують значимість теорії управління розвитком підприємств та вимагають відповідного наукового забезпечення. Суттєвий внесок у розробку теоретико-методологічних та прикладних аспектів проблеми управління розвитком підприємств зробили такі вітчизняні вчені як В.Я. Проте теоретична і практична необхідність вирішення проблем управління розвитком підприємств в умовах ринкової трансформації економіки шляхом обґрунтування методичних підходів до оцінки рівня розвитку підприємств, проведення організаційного аудиту, обґрунтування організаційної структури та структури управління, оцінки організаційної культури ще вимагає відповідного наукового забезпечення. На відміну від існуючих підходів пропонована організаційна структура враховує основні функції підприємства (операційну, фінансову, маркетингову) та передбачає створення стратегічних господарських центрів (відносно самостійних стратегічних бізнес-одиниць) у великих сільськогосподарських підприємствах, а центрів відповідальності (центрів витрат і центрів управління) - в середніх за розмірами підприємствах.Будь-яка організація знаходиться між прагненням до прогресу і регресивними зупинками та відступами, викликаними внутрішніми і зовнішніми деструктивними перешкодами, між постійною роботою по організації і дезорганізуючими обставинами та рутиною. У соціальних науках терміну «організація» (франц. organization від старолат. organize - надаю впорядкований вигляд, улаштовую) надається кілька основних значень: 1) організація як певне соціальне утворення («суспільний організм»), тобто обєднання людей, що спільно реалізують деяку програму або ціль; 2) організація як сукупність процесів чи дій, що ведуть до утворення й удосконалення звязків між частинами цілого, як діяльність, спрямована на упорядкування, приведення в систему чого-небудь; 3) організація як внутрішня упорядкованість, узгодженість взаємодії більш-менш диференційованих частин цілого, обумовлена його будовою [92, с. В менеджменті використовуються всі три поняття терміну «організація», оскільки мова йде і про організації як обєкти управління, і про організаційну діяльність, повязану з управлінням колективом, і про побудову організаційних структур. Організаційний розвиток - довготривала робота по удосконаленню процесів вирішення проблем і оновленню в організації шляхом ефективного спільного регулювання культурних постулатів організації - при особливій увазі до культури всередині формальних робочих груп - з допомогою агента змін, чи каталізатора, - використовуючи теорію і технологію прикладної науки про поведінку, враховуючи дослідження дією У. Про якісний характер змін у процесі аналізу свідчить те, що організаційний розвиток, як правило відображається у змінах структури, тому іноді замість поняття «організаційний розвиток» вживають поняття «структурні та стратегічні зміни в організації» (А.Підприємства, які працюють у відносно гірших ґрунтово-кліматичних умовах, менш конкурентоспроможні і мають вищу вірогідність банкрутства Формування цін на продукцію на основі витрат виробництва на гірших за ґрунтово-кліматичними умовами територіях (за умови, що виробництво на них здійснюється за суспільно-нормальних умов) Значна частина засобів виробництва відтворюється в самій галузі в натуральній формі Частина сільськогосподарської продукції не набуває товарної форми, а залишається в галузі і вступає в новий цикл уже у вигляді засобів виробництва Формування засобів виробництва на основі розширеного відтворення виробничих фондів у натуральній формі Взаємозалежність і взаємодоповню-ваність галузей виробництва Ефективний розвиток галузі тваринництва забезпечує кормова база, а високі врожаї сільськогосподарських культур - органічні добрива галузі тваринництва Збалансований розвиток галузей рослинництва і тваринництва, що дозволяє раціонально використовувати трудові і матеріальні ресурси Велика кількість товаровиробників Товаровиробники реалізують стандартизовану та однорідну продукцію, що зумовлює лише цінову конкуренцію та не дозволяє виробникам впливати на рівень ринкової ціни своєї продукції Вибір стратегії розвитку підприємства. Нестабільність доходів сільськогосподарських виробників Через нееластичність попиту на сільськогосподарську продукцію навіть незначні коливання обсягів її виробництва спричиняють суттєві зміни цін і доходів Вибір спеціалізації підприємства.Сільськогосподарське підприємство, як і будь-яка соціотехнічна системи, має постійно оновлюватись і перебудовуватись, не втрачаючи при цьому стійкості. 260] сталість розвитку сільськогосподарського виробництва залежить від організаційно-правової бази та стадії життєздатності сільськогосподарських підприємств; фінансового стану; кадрового потенціалу керівників та їх здатності до

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи організаційного розвитку підприємств

1.1 Сутність організаційного розвитку

1.2 Специфічні чинники розвитку підприємств

1.3 Основні концепції, моделі, механізми та показники розвитку підприємств

1.4 Організаційне проектування в контексті управління розвитком підприємств

Розділ 2. Оцінка стану розвитку підприємств в умовах ринкової трансформації економіки

2.1 Закономірності та тенденції розвитку підприємств в умовах ринкової трансформації економіки

2.2 Ефективність використання ресурсного потенціалу підприємств у контексті їх розвитку

2.3 Оцінка рівня розвитку підприємств

Розділ 3. Шляхи удосконалення управління розвитком підприємств

3.1 Життєвий цикл підприємств та його вплив на стратегію розвитку

3.2 Проектування структури управління підприємства, що відповідає ринковим умовам господарювання

3.3 Формування організаційної культури в підприємствах

Висновки

Список використаних джерел

Додатки