Аналіз виникнення та еволюції наукової думки про нормативно-правові акти, їх класифікація. Діяльність та основні функції центральних органів виконавчої влади. Способи удосконалення юридичного закріплення оптимального варіанту управлінського рішення.
В цих умовах, як свідчить вітчизняний та зарубіжний досвід, важливим фактором стабілізації соціально-економічної та політичної ситуації в Україні виступають ефективно реалізовані центральними органами виконавчої влади України нормативно-правові акти. На даний час в Україні діють центральні органи виконавчої влади, які одночасно реформуються, що не може не впливати на організаційно-правове забезпечення прийняття та реалізацію нормативно-правових актів. Дослідження складних, багатоаспектних і актуальних наукових та прикладних проблем повязані з адміністративно-правовими та управлінськими процесами в Україні, передбачає поглиблене розуміння їх сутності, динаміки, специфічних ознак, виявлення процедури розробки і реалізації нормативно-правових актів, дослідження правових засад, оцінювання їх ефективності та вибору оптимального варіанту. В Україні ще не вдалося створити ефективне організаційно-правове забезпечення підготовки прийняття та реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади. Організаційно-правове забезпечення реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України розглядається епізодично, без комплексного підходу та науково обґрунтованих висновків, рекомендацій та пропозицій, які б сприяли прогнозуванню, стабілізації, якісному розвитку зазначених актів.Розділ 1 «Нормативно-правові акти як організаційний засіб досягнення завдань центральних органів виконавчої влади» складається із двох підрозділів, у яких розкриваються розвиток наукової думки про нормативно-правові акти, поняття та сутність реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України. На основі аналізу юридичної літератури зроблено висновок, що наявних у сучасній науці адміністративного права підходів до визначення поняття правового акта державного управління найбільш поширеним і визнаним у науково-юридичній спільноті є той підхід, який характеризує ці акти як офіційні приписи, які засновані на законі, прийняті субєктом державного управління на будь-якому рівні державної ієрархії в порядку одностороннього волевиявлення і в межах його компетенції з додержанням встановленої процедури та форми. Прийнято виділяти наступні види джерел права у вузькому значенні: правовий звичай, який в тому або іншому ступені використовується у всіх правових сімях минулого і справжнього; правовий прецедент (судовий і адміністративний), який служить основним джерелом права в англосакській правовій сімї, нормативний акт, що має розповсюдження в континентальних державах романо-германської правової сімї і близьких до неї правових системах, зокрема Російської Федерації; правова доктрина, досить широко використовувана, наприклад, в англійській правовій сімї і в деяких мусульманських державах, де суд при дозволі конкретних справ може посилатися на праці відомих юристів і обґрунтовувати їх поглядами ухвалювані судові рішення; нормативний договір, що має широке розповсюдження в таких галузях права, як державне, цивільне, аграрне, сімейне, трудове в державах з розвиненою ринковою економікою і в міжнародному праві: загальні принципи права, широко використовувані в міжнародному праві і процесуальних галузях права усередині держави. Розділ 2 «Правове забезпечення реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України» присвячено розгляду питань, повязаних із розробкою, прийняттям та реалізацією нормативно-правових актів у діяльності центральних органів виконавчої влади. «Види нормативно-правових актів в діяльності центральних органів виконавчої влади України» встановлено, що будь-який нормативно-правовий акт, що приймається центральними органами виконавчої влади України, крім загальних ознак, властивих нормативно-правовим актам, є специфічні ознаки, які характерні лише для певної групи нормативно-правових актів, що дозволяє провести їх класифікацію.«Поняття та сутність ефективності реалізації нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади України» запропоновано ключовим чинником оцінювання продуктивності, результативності, оптимальної діяльності органів державної влади вважати ефективність. Вищі посадові особи центральних органів виконавчої влади можуть використовувати оцінку діяльності для вдосконалення розподілу ресурсів; вдосконалення системи аналізу, планування діяльності підпорядкованих структурних підрозділів та їх взаємодії між собою, розробки пропозицій для підвищення продуктивності працівників державних служб. На думку дисертанта, система оцінки ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади має бути науково обґрунтована і враховувати світовий досвід оцінки діяльності органів державного управління. Сучасний синергетичний підхід дозволив дисертантові визначити також і додаткові умови щодо ефективності: необхідність відмови від штучного навязування напрямів розвитку складно організованих систем; актуалізація «чутливості» до зовнішнього середовища; визначення ефективності управлінської діяльності не тільки через аналіз кількос
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
