Поняття, основні види та сутність ефективності організаційної структури. Оптимізація організаційних структур підприємства в сучасних умовах, як фактор підвищення продуктивності управління. Аналіз функцій та розрахунок чисельності управлінського персоналу.
У взаємостосунках людей усередині організації існує ієрархія - принцип структурної організації складних багаторівневих систем, що полягає у впорядкуванні взаємодій між рівнями в порядку від вищого до нижнього. В ієрархічно побудованій системі кожний рівень спеціалізується на виконанні певного кола функцій, причому на більш високих рівнях ієрархії переважно здійснюються функції узгодження, інтеграції. Ієрархія в організації систем необхідна у звязку з тим, що управління в них повязано з отриманням, переробкою і використовуванням великих масивів інформації. На нижніх рівнях використовується конкретна, охоплююча лише окремі сторони функціонування системи, інформація, а на більш високі рівні поступає узагальнена інформація, що характеризує умови існування всієї системи, і ухвалюються рішення, що відносяться до системи в цілому. Як показує досвід, процес внесення корективів в організаційну структуру управління підприємством, орієнтованим на інновації повинен передбачати: - систематичний аналіз функціонування організації і її середовища з метою виявлення проблемних зон;Елементами структури можуть бути як окремі працівники, служби так і окремі ланки апарату управління, а взаємозвязки між ними підтримуються через горизонтальні і вертикальні звязки, які носять лінійний і функціональний характер. В межах структури управління проходить управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень), між учасниками якого розподілені завдання і функції управління, і відповідно - права і відповідальність за їх виконання. Саме тому, менеджери всіх рівнів приділяють значну увагу принципам і методам формування структур, вибору типу або комбінації видів структур, вивченню тенденцій в їх побудові і оцінці відповідно до цілей і завдань, що вирішуються. Аналіз практики функціонування як зарубіжних, так і вітчизняних фірм дає змогу виокремити певні види організаційних структур, які, у свою чергу, можна обєднати у дві групи (типи): механістичні та органічні. Органічні (адаптивні) структури мають розмиті межі управління, невелику кількість рівнів управління, характеризуються слабким чи помірним використанням формальних правил і процедур, децентралізацією прийняття рішень, амбіційною відповідальністю, неформальними міжособистісними стосунками.Якщо порівняти готову продукцію з величиною витрачених факторів виробництва, одержимо рівень ефективності, виражений в категорії продуктивності. Ресурсний підхід дає змогу оцінювати діяльність фірми обабіч (залежно від одиниці виміру результату витрачених ресурсів). Якщо потрібно оцінити процес виробництва незалежно від вартісної оцінки результату витрачених з його досягнення коштів виробництва, тоді йдеться про продуктивність. Яка ж мусить бути організаційна структура того чи іншого підприємства? Нині успішно функціонуючі підприємства міста і фірми регулярно оцінюють ступінь адекватності своїх організаційних структур і змінюють так, як постійно цього вимагають зовнішні умови.Міжнародна організація праці розглядає управлінський персонал як частину категорії працівників, до якої, крім менеджерів, входять й інші фахівці-професіонали. Найбільш поширений підхід, згідно з яким управлінський персонал поділяють на керівників, фахівців, службовців (технічних виконавців). Головну роль в управлінні організацією відіграє керівник, який очолює відповідний колектив, наділений необхідними повноваженнями прийняття рішень з конкретних видів діяльності організації (підприємства) і несе повну відповідальність за результати роботи очолюваного ним колективу. Термін менеджер використовується щодо: організатора конкретних видів робіт у межах окремих підрозділів або програм; керівника щодо підлеглих; адміністратора будь-якого рівня, що організовує роботу на основі сучасних методів управління. Службовці (технічні виконавці) - працівники, які обслуговують діяльність фахівців і керівників, покликані виконувати інформаційно-технічні операції, звільняючи керівників і фахівців від цієї трудомісткої роботи.Ефективність використання виробничих та фінансових ресурсів характеризується кількісним співвідношенням інтенсивних і екстенсивних факторів. В звітному році в порівнянні з минулим продуктивність праці склала 82,6 %, зарплатовіддача - 76,7 %, матеріаловіддача - 75 %, фондовіддача основних виробничих фондів - 66,7 %, оборотність засобів - 129 %, амортизацієвіддача - 61,5 %. У звітному році відбулося зменшення обсягу виробництва на 34 %. Дані таблиці свідчать, що темпи зниження рівня використання всіх ресурсів повільніші, ніж темпи зменшення обсягів виробництва: зменшення на 1 % спаду продукції привело до зниження промислово-виробничого персоналу на 60 %, оплати праці на 40 %, матеріальних витрат на 40 %, основних виробничих фондів на 6 %. Для подальшої оцінки використання ресурсів і підтвердження зробленого висновку проведемо розрахунок частки впливу інтенсивності і екстенсивності на спад обємів виробництва.Економічні перетворення, які відбуваються в Україні докорінно змінюють характер і принципи управління підприєм
План
Зміст
Вступ
1. Поняття та сутність ефективності організаційної структури
1.1 Види організаційних структур управління
1.2 Оцінка ефективності організаційних структур
1.3 Оптимізація організаційних структур підприємства в сучасних умовах, як фактор підвищення ефективності управлінської діяльності
2. Ситуаційне завдання
3. Розрахункова частина
Висновки
Список використаної літератури організаційний управлінський персонал
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы