Дослідження особливостей методичного супроводу діяльності бібліотек товариства "Просвіта" наприкінці XIX—початку XX ст. Аналіз науково-методичних розробок, що сприяли налагодженню ефективної роботи просвітянських книгозбірень за всіма напрямами.
Про те, що надзвичайно важливою є підготовка бібліотекаря до вирішення ним завдань як освітнього працівника, про те, що незадовільний стан наших бібліотек криється у відсутності належної підготовки наших бібліотекарів, неодноразово наголошував Богдан Чайковський. «Не складає труднощів для багатьох навчитися вести облік фондів, створювати каталоги, але освоїти вміння працювати з книгою, ставитися до неї не як до матеріальної, а як до духовної цінності, зуміти вибудувати відносини з читачем, який звертається до бібліотекаря за порадою щодо вибору книг для читання» [12]. Крім того, кожен новий бібліотекар розпочинає роботу зі знайомства із самою книгозбірнею, її фондом і, якою б малою не була бібліотека, це потребує певного часу. Як «совітник», бібліотекар має дбати, щоб «бібліотека була добре зложена і добре обслуговувала читачів, але щоб було видно результати господарювання, бібліотекар повинен робити записки»[11, с. На конкретних фактах із життя бібліотек дослідник намагається переконати бібліотекарів, що недостатньо добре працювати, слід ще налагодити облік всієї своєї роботи, постійно підвищувати свою кваліфікацію: «вміти читати ділові книги», «в працю вглиблюватися розумом», «читати фахові книжки та часописи», «цікавитися і пізнавати працю сусідніх та інших бібліотек», оскільки відсутність фахової підготовки бібліотекарів може дискредитувати саму ідею бібліотечного руху у Галичині.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
