Сутність судової системи як специфічного об’єкту державного управління. Основні засади програмного правового управління судовою реформою. Програмні норми щодо розвитку судової системи у загальнодержавних програмних актах України загального значення.
Аннотация к работе
Проголошення Конституцією України принципу здійснення державної влади шляхом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, діяльність яких повинна відбуватися автономно, вимагає переосмислення суті та спрямованості організаційно-правових засад програмного регулювання відносин у всіх сферах державного управління та, зокрема, у сфері судового управління. Під час проведеного нами соціологічного опитування 121 суддів з різних регіонів України було зясовано, що основною причиною незадовільного стану реформування судової системи України 82% респондентів назвали відсутність єдиного відповідного програмного правового акту щодо проведення такої реформи. Це питання є малодослідженим через те, що сформульовані за радянських часів положення вже втратили актуальність, а вивчення юридичної природи організаційно-управлінських відносин у судовій системі сьогодні, як правило, обмежується аналізом управлінських функцій органів виконавчої влади або узагальненням іноземного досвіду, в той час коли поза увагою залишається низка практично важливих питань. На сьогодні потребують наукового вивчення такі поняття як судове управління, програмне правове забезпечення у сфері судового управління, правовий акт судового управління та інші, необхідним є дослідження питання можливості та доцільності застосування в судовому управлінні програмного правового регулювання з аналізом причин низької результативності реалізації Концепції судової реформи як правового програмного акту судового управління, питання розмежування компетенції органів виконавчої та судової влади, зокрема, у сфері програмного регулювання, та інші питання, вирішення яких є вкрай актуальним в умовах курсу на удосконалення судової системи України. Логіко-семантичний метод використано для розширення понятійного апарату шляхом надання визначення таким поняттям як судова система, судова діяльність (підрозділ 1.1), програмне правове забезпечення у сфері судового управління (підрозділ 1.2), правовий акт судового управління, програмний правовий акт судового управління (підрозділ 2.1).Розділ 1 «Сутність програмного правового забезпечення у сфері судового управління» присвячений дослідженню програмного правового забезпечення судової системи, яка визначена специфічним обєктом державного управління, що обумовлює відмінності програмних регулятивних механізмів у сфері судового управління. В підрозділі 1.1 «Судова система як специфічний обєкт державного управління» досліджується питання особливостей судової системи як обєкту управління, виходячи з того, що проголошений Конституцією України принцип здійснення державної влади шляхом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, діяльність яких повинна відбуватися автономно, на думку деяких авторів, обумовлює необхідність переосмислення основних правил судового управління. Специфіка судової системи, що не включає в якості елементів ані правоохоронні, ані правозахисні органи та установи, а охоплює суди та інші допоміжні структури, які здійснюють додаткові функції судової влади та сприяють судам у здійсненні правосуддя, як обєкту державного управління у світлі закріпленого у Конституції України принципу поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки, полягає у необхідності забезпечення автономності першої від іншим систем, в тому числі і системи, через яку здійснюється управлінський вплив. У підрозділі 1.2 «Поняття та завдання програмного правового забезпечення у сфері судового управління» визначено, що програмне правове забезпечення являє собою розробку певних програмних норм як у рамках спеціальних програмних актів, єдиною або основною метою яких є визначення напрямків розвитку певної системи, так і в рамках програмних актів загального характеру (програм дій уряду, державних програм соціально-економічного розвитку, парламентських програм, бюджетних програм, загальнодержавних стратегій), що містять норми стосовно розвитку певної системи у вигляді певних розділів, пунктів, тощо. Управлінський вплив на судову систему як специфічний обєкт державного управління спрямовується на забезпечення реалізації судової влади сьогодні і розвиток судової системи України.Слід виділити два напрямки управлінського впливу в рамках судової системи: «внутрішнє» управління (не потребує взаємодії із субєктами поза судовою системою, охоплюючи звязки субєкт (керівник) - обєкт (підлеглі) в рамках останньої) та «зовнішнє» управління (передбачає забезпечення діяльності елементів судової системи за допомогою елементів інших систем). Програмне правове забезпечення у сфері судового управління являє собою розробку, ухвалення та реалізацію компетентними органами державної влади у співпраці зі структурами регіональної та місцевої влади і суддівського самоврядування правових програмних актів судового управління щодо матеріального, організаційно-фінансового та контролюючого супроводження, які спрямовані на реалізацію судової влади, розвиток судової системи України. Здійснювати судову реформу слід кореговано із іншими реформами на базі загальних принципів управлі