Значення фізкультури у профілактиці захворювань, підвищенні працездатності. Аналіз фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів України. Розробка моделі організації спортивно-оздоровчої діяльності студентів під час навчання та відпочинку.
Круцевич, 2003 та інші) свідчить про те, що теперішня організація фізичного виховання у вищих навчальних закладах недостатньо ефективна для підвищення рівня фізичної підготовленості, здоровя та інтересу значної кількості студентів до занять фізичними вправами. Зовсім не проводилися дослідження ролі вищого навчального закладу в активізації спортивно-оздоровчої діяльності студентів у навчальний, позанавчальний та вільний час. Мета дослідження полягала у розробці моделі організації спортивно-оздоровчої діяльності студентів вищого навчального закладу у навчальному і позанавчальному процесі та під час відпочинку. У роботах, виконаних у співавторстві, дисертантові належать результати досліджень, що стосуються змісту спортивно-оздоровчих потреб студентів, формування організаційної моделі спортивно-оздоровчої діяльності студентів Технологічного університету Поділля, удосконалення організаційно-управлінської структури спортивно-оздоровчої діяльності в умовах вищого навчального закладу. Основні результати дослідження були предметом доповідей та обговорень на конференціях різних рівнів, у тому числі на міжнародній науково-практичній конференції «Молода спортивна наука України» (Львів, 2001-2004); всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів «Фізична культура, спорт та здоровя» (Харків, 2002); всеукраїнській науковій конференції, присвяченій 130-річчю від дня народження фундатора української системи фізичного виховання проф.Численні дослідження виявили низький рівень стану здоровя студентів, їх рухової активності, фізичної підготовленості, інтересу до занять з фізичного виховання. Відсутність сформованої потреби студентів у систематичних заняттях фізичними вправами та байдуже ставлення до навчального процесу вимагають змін в організації фізичного виховання у ВНЗ, сутність яких повинна зводитися до формування фізичної культури особистості. стан фізичної підготовленості студентів протягом навчання у вищому навчальному закладі погіршується (кількість студентів з високим рівнем фізичної підготовленості до четвертого року навчання значно зменшується, а з нижчим за середній рівнем-зростає майже до 50%); Вивчення фізкультурно-оздоровчих потреб студентів дозволяє стверджувати, що провідним мотивом до занять фізичними вправами є бажання отримати залікову оцінку (56,3% відповідей респондентів). Залучення студентів до занять видами спорту у позанавчальний час і можливість продовжувати їх у процесі обовязкових занять з фізичного виховання у групах зі спортивною спрямованістю відіграли роль звязуючої ланки між навчальними та позанавчальними формами занять і підвищили обсяги рухової активності студентів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
