Головна сутність дізнання в злочинному процесі України. Функціональне призначення та компетенція слідства. Основні впровадження різних видів кримінально-процесуальної діяльності розслідування. Особливість дотримання прав та законних інтересів осіб.
В умовах формування України як правової держави, одним з найважливіших питань, що потребує невідкладного вирішення при проведенні судово-правової реформи, є забезпечення ефективності та вдосконалення провадження досудового розслідування в кримінальних справах, яке згідно з чинним законодавством здійснюється в двох формах: дізнання та досудового слідства. Актуальність і необхідність дослідження процесуальних аспектів дізнання зумовлена тим, що робота органів дізнання характеризується значними порушеннями прав громадян при прийняті процесуальних рішень у стадії порушення кримінальної справи; при провадженні досудової підготовки матеріалів у протокольній формі, при взаємодії слідчого з органом дізнання, а також при провадженні дізнання, зокрема, широким і не завжди виправданим застосуванням заходів процесуального примусу. вивчити практику провадження різних видів кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання в аспекті дотримання прав і законних інтересів особи (зокрема, при прийнятті, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини в стадії порушення кримінальної справи; при здійсненні провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів; при провадженні власне дізнання та при застосуванні заходів процесуального примусу; при взаємодії органу дізнання зі слідчим при провадженні в кримінальних справах); дослідити основні напрямки раціоналізації процесуальної діяльності органів дізнання в світлі вирішення проблем диференціації форм досудового провадження в новому Кримінально-процесуальному кодексі; визначити шляхи вдосконалення організаційної побудови органів дізнання, принципи формування кадрів, матеріально-технічного і наукового забезпечення діяльності підрозділів дізнання; Методологічну основу дослідження складають діалектичний метод наукового пізнання дійсності, а також окремі наукові методи: системно-структурний (визначено місце дізнання в системі кримінального процесу; функціональне призначення органів дізнання, їх процесуальне положення, види кримінально-процесуальної діяльності, яку вони здійснюють); історичний (проаналізовано становлення і розвиток інституту дізнання в Україні); порівняльно-правовий (розглянуто окремі особливості провадження дізнання в країнах близького та далекого зарубіжжя); статистичний (використовувались статистичні показники діяльності органів дізнання); соціологічний (проводилось опитування співробітників органів дізнання, слідчих) та ін.Розділ перший “Загальна характеристика сутності дізнання в кримінальному процесі України та системи органів дізнання” складається з двох підрозділів. У роботі обґрунтовується думка, що в зміст дізнання також не входить і перевірка заяв та повідомлень про злочини, і виконання органом дізнання доручень та вказівок слідчого, і досудова підготовка матеріалів у протокольній формі, які є різновидами не дізнання, а кримінально-процесуальної діяльності органу дізнання. Тому, під дізнанням слід розуміти початкову форму досудового розслідування, яка представляє собою врегульовану кримінально-процесуальним законодавством діяльність уповноважених законом державних органів і посадових осіб, що звязана з їх функціональним призначенням і виражається в провадженні слідчих дій до встановлення особи, яка вчинила злочин, що не є тяжким чи особливо тяжким, та по провадженню невідкладних слідчих дій при розслідуванні тяжких чи особливо тяжких злочинів з метою досягнення загальних завдань кримінального судочинства, зокрема забезпечення всебічності, повноти, обєктивності досудового слідства, з наступним направленням матеріалів справи слідчому в строк, встановлений законом, або її закриттям. “Поняття і система органів дізнання, їх функціональне призначення та компетенція” зазначається, що під органом дізнання слід розуміти передбачені кримінально-процесуальним законом державні органи (установи) і посадові особи, управомочені здійснювати в межах своєї компетенції досудове розслідування та виконувати іншу діяльність (зокрема, інші види кримінально-процесуальної діяльності, а також оперативно-розшукову діяльність), що виникає у звязку з їх безпосередніми функціональними обовязками. На підставі докладного розгляду структури та компетенції кожного органу дізнання дисертантом запропонована низка пропозицій, зокрема: у законодавчому порядку встановити компетенцію всіх органів дізнання, в тому числі й міліції та капітанів морських суден, що перебувають в далекому плаванні; компетенцію міліції визначити таким чином: “у справах віднесених законом до їх відання, а також у справах про всі злочини, за відсутності інших органів досудового слідства чи дізнання”; стосовно такого органу дізнання, як капітан морського судна, замінити термін “у далекому плаванні” на термін “за межами територіальних вод України”, який більш чітко визначає умову, коли капітан судна має статус органу дізнання; розширити перелік органів дізнання за рахунок керівників дипломатичних та консульських установ; визначити в кримінально-процесуальному законі поняття “начальник ор
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
