Організаційні та процесуальні аспекти діяльності прокурора при погодженні клопотання на проведення негласних слідчих (розшукових) дій - Статья

36 КПК України, зокрема погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення НСРД чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання [1, с. Основними проблемними питаннями, які виникають під час розгляду слідчим суддею клопотань про проведення НСРД та які, як наслідок, стають підставами для відмови у наданні дозволу на проведення відповідних дій є: 1) недотримання вимог закону щодо наявності правових підстав для внесення до суду клопотання про проведення НСРД; 2) проведення НСРД щодо необмеженої кількості невстановлених осіб в одному клопотанні; 3) твердження про те, що особа причетна до вчинення злочину, є підозрюваним або особою, яка контактує з підозрюваним, або з інших підстав володіє інформацією про злочин, є лише припущеннями, які не обґрунтовуються жодними доказами, які б підтверджували ці висновки (тому це є безпідставне внесення клопотання щодо родичів, свідків, близьких знайомих, інших осіб); 4) посилання на докази, які на думку субєктів звернення свідчать про причетність особи до вчинення злочину, однак за своїм змістом зазначені докази таких обставин не підтверджують або такі докази взагалі відсутні в матеріалах кримінального провадження; 5) не аналізується та нічим не обґрунтовується з посиланням на конкретні обставини кримінального провадження можливість отримання під час проведення відповідних дій доказів, які матимуть значення для кримінального провадження; 6) при продовженні проведення НСРД у клопотанні зазначаються ті самі обставини, які містилися у попередньому клопотанні та не наводять додаткових відомостей, які свідчили б про доцільність продовження дії; 7) не вказується даних і про те, що перешкодило досягнути мету, з якою проводилися НСРД протягом дії попередньої ухвали; 8) не наводяться дані про те, чи застосовував слідчий гласним шляхом будь-які дієві заходи (та які саме), що спрямовані на встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження; 9) не зазначається, яка саме сукупність відомостей наявна в органу досудового розслідування, що при її оцінці привела слідчого до єдиного висновку з яким погодився прокурор у кримінальному провадженні про необхідність проведення саме такої НСРД, під час якої буде досягнута ідеальна модель того результату (мети), який намагається досягти слідство. 250 КПК України за рішенням слідчого, що узгоджене з прокурором, або прокурора до отримання ухвали слідчого судді допускаються наступні порушення: 1) не завжди містять дані, про те, що мав місце винятковий невідкладний випадок в звязку з чим була розпочата НСРД, 2) коли та ким була розпочата така НСРД, дані про особу яка прийняла рішення про проведення дії, прізвище та ініціали прокурора з яким було погоджено таке рішення, не дотримується прокурорами принцип «невідкладності», після початку такої НСРД звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Наступним недоліком організаційної діяльності слідчого є складання ним клопотання у двох примірниках, де один надається до слідчого судді, один залишається у слідчого, незважаючи на те, що клопотання погоджується прокурором і він повинен здійснювати нагляд за подальшим виконанням слідчих дій на підставі ухвали слідчого судді. Утім, при погодженні прокурором клопотання на проведення НСРД необхідно памятати положення пункту 5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання здійснення слідчим суддею апеляційної інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні», що під час вирішення питання щодо повноти даних, наведених у клопотанні слідчого (прокурора) про дозвіл на проведення НСРД, слід враховувати специфіку конкретної слідчої дії та ту обставину, що у певних випадках неможливо зазначити всі відомості, передбачені загальними нормами (ч.