Організаційні та фінансово-правові відносини, що виникають при вексельних розрахунках - Автореферат

Це стримує розвиток господарської діяльності в державі, ставить перешкоди у розрахунках із Державним бюджетом України та державними цільовими фондами. Ринкові реформи в Україні здійснили вплив на стан вексельних розрахунків і спонукають до здійснення змін у законодавстві стосовно порядку проведення безготівкових розрахунків. Проблеми організаційно-правових та фінансово-правових відносин, що виникають при вексельних розрахунках, досліджувались у працях вітчизняних вчених: В.Б. Використання вексельного обігу на даному етапі розвитку економіки через недослідженість фінансово-правових відносин призвело до ряду проблем у формуванні дохідної частини державного бюджету, зокрема: виникли труднощі виконання Державного бюджету України; ускладнився контроль за поточними доходами і видатками бюджетів усіх рівнів. Виходячи з викладеного вище, виникає пряма потреба в удосконаленні вітчизняного законодавства, що регулює застосування векселів при розрахунках субєктів господарювання із державним бюджетом та оподаткуванні прибутку субєктів господарювання, отриманих ними внаслідок проведення розрахунків векселями.Перший розділ "Фінансово-правові та організаційні питання обігу векселів в Україні" складається із чотирьох підрозділів, у яких розкривається процес становлення і розвитку вексельного обігу в Україні та повязаних з ним організаційно-правових та фінансово-правових відносин, аналізуються особливості стягнення державного мита за вексельні бланки, особливості оподаткування при здійсненні розрахунків з використанням векселів. У підрозділі 1.1 "Становлення вексельного обігу в Україні та повязаних з ним фінансово-правових відносин” з використанням історико-правового методу розкривається процес становлення вексельного обігу в Україні і фінансово-правових відносин, які формуються з урахуванням вексельних розрахунків між субєктами господарювання. По-друге, продавець має право використовувати вексель для виконання своїх зобовязань перед державою, здійснювати операцію обліку векселя в банківській установі. З одного боку, банківські установи будуть вимушені виводити з обігу на придбання бланків певні суми грошових коштів, але при реалізації бланків векселів вони не допустять факту несплати субєктами господарювання державного мита за них. Аналіз шляхів вирішення проблеми стосовно оподаткування податком на додану вартість індосаменту векселя підтвердив, що частина вартості векселів, оплачена грошовими коштами, не може бути обєктом оподаткування податком на додану вартість, а тому сума податку не нараховується і не сплачується.Є особливості у фінансово-правових відносинах при оподаткуванні доходів підприємницької діяльності, що виникають при використанні розрахунків векселями, стягнення державного мита за вексельні бланки, обігу казначейських і податкових векселів тощо. Розглянувши в дисертаційному дослідженні вітчизняні законодавчі і підзаконні нормативно-правові акти, що регламентують формування і розвиток фінансово-правових відносин при вексельних розрахунках, запропоновано їх розвиток умовно поділити на три етапи створення і введення в дію: перший етап - з 1988 року до 1994 року; Запропоновано механізм, згідно з яким здійснення банківськими установами передплати за бланки векселів, які в подальшому будуть реалізовані субєктам господарювання, забезпечить систематичне надходження коштів до Державного бюджету України у вигляді державного мита за вексельні бланки. Але частина вартості векселів, оплачена грошовими коштами, не може бути обєктом оподаткування податком на додану вартість, а тому сума податку не повинна нараховуватися і сплачуватися. Крім того, у разі, якщо вексель використовується в бартерних операціях, то на підставі Закону України "Про податок на додану вартість” абзац 3 п.4.8 статті 4, податкові зобовязання на суму векселя також не повинні нараховуватися.

Основний зміст роботи