Організаційні основи дослідження розвитку спортивного туризму в Україні - Курсовая работа

Вступ Актуальність роботи. Початок нового тисячоліття ознаменувався підйомом світового туристичного руху. Під впливом бурхливого розвитку інфокомунікаційних технологій і міжнародних економічних звязків туризм перетворився на одну із найбільш представницьких галузей світової економіки. Про це свідчать дані Всесвітньої туристичний організації (UNWTO): у 2009 р. у світі подорожувало майже 880 млн. осіб. За прогнозами, у 2010 р. кількість туристів порівняно з 2009 р. збільшиться на 4% (131 млн. ос.), а у 2020 р. перевищить 1,6 млрд. осіб. даної роботи визначена тим, що спортивний туризм був і продовжує бути невідємною частиною життя більшої частини населення всього світу, роблячи позитивний вплив на організм людини, підтримуючи здоровя і хорошу фізичну форму. Вагомою складовою туризму є спортивний туризм, який в Україні є національним видом спорту, що має багатовікові історичні традиції. Гільберта, С. Ванхілла, Н. Лейпера та інших. Труднощі, з яким зіткнувся в своєму розвитку спортивний туризм, в першу чергу, повязані з економічними проблемами розвитку суспільства, а також з майже повною відсутністю державної та громадської підтримки цього виду спорту, недосконалістю, а в окремих випадках і відсутністю сучасної нормативно - правової, методичної та інформаційної бази, яка б враховувала його реалії, а також внутрішніми організаційними проблемами в самому туристсько - спортивному русі, що накопичилися за останні роки. Теоритичнi основи дослiдження спортивного туризму 1.1 Сутність спортивного туризму спортивний туризм маршрут Спортивний туризм - вид спорту по подоланню певного відрізку земної поверхні, який називають маршрутом. При цьому під «земною поверхнею» мається на увазі не тільки грунтова поверхня Землі, але також і камяна, і водна тощо Під час проходження маршруту долаються різні специфічні природні перешкоди. Наприклад, гірські вершини і перевали (у гірському туризмі) або річкові пороги (у сплавах по річках) [20, с. Спортивний туризм є невідємною складовою загальнодержавної системи фізичної культури і спорту і спрямований на зміцнення здоровя, розвиток фізичних, морально - вольових та інтелектуальних здібностей людини шляхом її залучення до участі у спортивних походах різної складності та змаганнях зі спортивного туризму. Це означає вдосконалення всього комплексу знань, умінь і навичок, фізичної підготовленості, необхідних для безпечного пересування людини по місцевості, насиченою природними перешкодами, в процесі походу. Якщо в олімпійських видах спорту проводяться наукові дослідження, функціонують контрольно наукові групи (КНГ) то в спортивному туризмі цілеспрямованих і систематичних досліджень проводиться дуже мало. Відмінити маршрут не є можливо, зійти з маршруту можна, що буває вкрай рідко і тільки при катастрофічному стані навколишнього середовища. Графік роботи групи Група (команда) на маршруті, особливо складному, працює в автономному режимі, тобто на самозабезпеченні і самообслуговуванні, не розраховуючи на будь-яку, що забезпечує проходження маршруту, допомога ззовні. Відомо, що витрата енергії спортсмена повинна відповідати енергетичної цінності їжі, виміряної у великих калоріях. Для лижного туризму характерні в лісових тайгових районах: глибокий сніг, незамерзлою річки, лавинонебезпечні схили і перевали, низькі температури, а в тундрових районах - труднощі орієнтування, затяжна заметіль, низькі температури, вітри, що дмуть постійно, іноді переходячи в штормові, вода під снігом на річках та інших водних обєктах. Це вже усвідомили десятки регіональних турфірм - і не тільки в Криму чи Західної України, де вони безпосередньо надають ці послуги, а й у Києві, де ряд бізнес - структур спеціалізується саме на активному відпочинку. По даним Всесвітньої туристської організації (ВТО), він використовує приблизно 7% світового капіталу, з ним звязане кожне 16-е робоче місце, на нього доводиться 11% світових споживчих витрат і він дає 5% всіх податкових надходжень. Перспективи розвитку туристського комплексу України багато в чому залежать від посилення державного регулювання туристської сфери на загальнонаціональному рівні, що повинне сполучатися із сучасною стратегією просування регіональних турпродуктов. 1.2 Класифікація спортивного туризму, особливості та характеристики їх основних різновидів У Європі спортивний туризм, почав розвиватися швидкими темпами і ставати все більш масовим наприкінці 80-х - початку 90-х років. Найпопулярніші дайверські місця лежать навколо Малайзії, Австралії, Філіппін, і звичайно, Єгипту. Пошук затонулих кораблів і занурення до них - це новий проект для любителів активного відпочинку та бажаючих займатися дайвінгом на Гран Канарії. Стартувавши 8 травня в Ла - Рошелі (Франція), серія пройшла в Нідерландах (Роттердам, 20 червня), Хорватії (Дубровник, 11 липня), Італії (Поліньяно - а - Маре, 26 липня), Туреччини (Анталья, 8 серпня), Німеччини (Гамбург, 29 серпня), Швейцарії (Сісікон, 5 вересня) і завершився фінальним поєдинком 20 вересня Греції (Афіни). Перший етап змагань з кліфф -