Аналіз стану адміністративної реформи в Україні. Порівняння вітчизняного та зарубіжного досвіду переходу на інноваційну модель національного розвитку. Розробка рекомендації щодо забезпечення переходу до державного управління науково-технічною діяльністю.
Процес проведення державної адміністративної реформи в сфері науково-технічної діяльності в контексті переходу до інноваційного типу управління рухається дуже повільно, насамперед, у звязку з постійними змінами в складі Кабінету Міністрів України. Бюджетне фінансування науки у 2009 році залишилось майже таким, як і раніше, тобто на рівні 0,3% - 0,4% ВВП, незважаючи на те, що Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, а також Концепцією науково-технологічного та інноваційного розвитку України, прийнятою Верховною Радою України, передбачалося рівень бюджетного фінансування науки довести до 1,7% ВВП. Експертизу інноваційних проектів здійснює Міністерство освіти і науки України, а рішення щодо кредитування зазначених проектів приймає Державне агентство України з інвестицій та інновацій. Саме ці обставини і обумовлюють актуальність переходу до інноваційного типу державного управління науково-технічною діяльністю. проаналізувати чинні законодавчі та нормативні акти України з питань науково-технічної діяльності на предмет їх відповідності напрямам інноваційного розвитку та внести пропозиції з удосконалення структури управління науково-технічною та інноваційною діяльністю;Джерелами інновацій в усіх передових країнах світу є спеціальні дослідні державні та приватні установи, інноваційні структури (технологічні парки, інкубатори, центри та інше), науково-дослідні підрозділи у вищих навчальних закладах, громадські наукові організації, дослідні лабораторії в концернах, корпораціях, холдингах та інших утвореннях, інтелектуальна власність, а також відповідна нормативно-правова база, яка стимулює інноваційну діяльність. Проаналізувавши розвиток інноваційних процесів, автор визначив, що на сьогодні джерелами інновацій в Україні є: Національна академія наук України (яка конкретно не націлена Урядом на вирішення загальнодержавних проблем з причини відсутності Національної доктрини розвитку економіки України), галузеві науково-дослідні державні установи (які майже не фінансуються і не отримують державних замовлень), технологічні парки (половина з яких не функціонує з причини постійних мораторіїв на їх реєстрацію), науково-дослідні підрозділи у вищих навчальних закладах (які фінансуються за залишковим принципом), інтелектуальна власність, а також відповідна нормативно-правова база, яка слабенько стимулює інноваційну діяльність і постійно зазнає руйнувань всілякими змінами. Враховуючи те, що Україна зараз знаходиться лише на шляху до демократії і її організаційні структури надзвичайно важко адаптуються до інноваційного типу управління, джерелами інновацій в державному управлінні інноваційною діяльністю на цьому етапові в Україні мають бути:-Національна доктрина розвитку економіки України, яка б визначала стратегічні напрями розвитку економічної системи України, а також шляхи її формування; Проаналізовано функції центральних органів виконавчої влади, які займаються науково-технічною та інноваційною діяльністю, та функції галузевих центральних органів виконавчої влади. Запропоновано нову структуру державного управління науково-технічною та інноваційною діяльністю в Україні (рис.1).У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в поглибленому аналізі інноваційних процесів в Україні, теоретико-методологічному обгрунтуванні організаційних механізмів забезпечення переходу України до інноваційного типу державного управління науково-технічною діяльністю та розробці науково-практичних рекомендацій. Проведено порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду переходу на інноваційну модель національного розвитку та виявлено, що державне управління науково-технічною діяльністю передових країн світу більш сприятливе до нововведень, ніж державне управління в Україні. Наголошено на необхідності продовження адміністративної реформи, зокрема удосконалення структури державного управління науково-технічною діяльністю, що насамперед потребує застосування організаційних механізмів забезпечення переходу України до інноваційного державного управління. З метою подальшої реалізації реформи запропоновано перетворення окремих ланок державного управління науково-технічною та інноваційною діяльністю з підпорядкувально-звітувальних у координаційно-інформаційні та систем “Центральний орган виконавчої влади - підприємство, установа” з підпорядкувально-звітувальних у функціонально-відповідальні.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
