Організаційні і правові основи діяльності органів дізнання в Прикордонних військах України - Автореферат

Вказані завдання відносяться і до командирів військових частин, зєднань, начальників військових установ Прикордонних військ, які наділені правом проводити розслідування у справах про всі злочини, перелічені в п.3 ст.101 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК). Тому перед Прикордонними військами постають такі питання, як розширення уявлень та поглиблення знань військовослужбовців про роль права та додержання законності в діяльності усіх підрозділів, приведення у відповідність до положень Конституції України і чинного законодавства регулювання провадження дізнання, оперативно-розшукової діяльності та передбачених Інструкцією про проведення дізнання у Збройних силах України форм і методів здійснення інших процесуальних дій і правозастосовних заходів (адміністративне розслідування (п.3), протокольна форма досудової підготовки матеріалів (п.58) і ін.). Розглянути: а) основоположні принципи кримінального процесу (конституційні та інші), визначити їх роль і реалізацію в діяльності органів дізнання в ПВУ; б) питання підслідності органів дізнання в ПВУ та повноту їх розвязання в КПК України і інших нормативних актах; в) підстави і процесуальні дії, повязані з порушенням кримінальної справи та особливості регламентації провадження дізнання згідно з ст.104 КПК України та Інструкцією про проведення дізнання у Збройних силах України (п.п.5, 6, 18-20). Проаналізувати: а) функції військового прокурора по здійсненню нагляду за додержанням законів в діяльності органів дізнання в ПВУ; б) на основі узагальнення практики, анкетування дізнавачів військових частин, слідчих і прокурорів встановити ефективність форм і методів керівництва дізнанням, передбачених КПК та Інструкцією про проведення дізнання у Збройних силах України; в) здійснення нагляду за додержанням законів у діяльності органів дізнання Прикордонних військ та інших військових формувань; г) існуючий порядок призначення дізнавачів і їх юридичної підготовки. Правову основу дослідження складають: положення Конституції України, Концепції судово-правової реформи, схваленої Постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року, концепції (основи державної політики) національної безпеки України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997 року, міжнародно-правових актів, ратифікованих в установленому порядку Україною, Державно-правова програма боротьби із злочинністю, Закон “Про прокуратуру”, Закон “Про Прикордонні війська України”, чинне кримінально-процесуальне законодавство, інші законодавчі і нормативні акти, які були необхідні для дослідження.Даний вид органів дізнання має специфічне призначення в структурі різних родів військ чи військових формувань, оскільки командир військової частини, зєднання, начальник військової установи, поряд із своїми посадово-службовими повноваженнями, визначеними військовими статутами та відомчими актами, наділений процесуальними функціями розслідування злочинів, передбачених в п.3 ст.101 КПК України. Аналізуючи законодавчі та відомчі акти автор приходить до висновку, що всі органи дізнання в особі командирів військових частин, зєднань і начальників військових установ Збройних сил, Прикордонних військ та інших військових формувань України, враховуючи їх організаційну специфіку та завдання, слід розглядати як військово-відомчі функціональні правоохоронні підрозділи, які згідно з п.3 ст.101 та ст.104 КПК наділені процесуальними повноваженнями провадження дізнання в кримінальних справах у межах своєї компетенції, коли це повязано з виконанням їх основних службових обовязків. На підставі аналізу літератури, нормативних актів і узагальнення практики в дисертації поняття дізнання в Прикордонних військах та інших військових формуваннях визначається як процесуальна форма початкового етапу розслідування злочинів, які вчинили військовослужбовці або військовозобовязані під час проходження ними зборів, обставин їх загибелі, а також справ про злочини, що вчинили робітники і службовці, у звязку з виконанням службових обовязків або в розташуванні частини, яке проводить офіцер-дізнавач за постановою командира частини, зєднання або начальника військової установи, в порядку, передбаченому КПК України. На думку автора, поряд з органами прикордонної охорони, які згідно з п.7 ст.101 КПК проводять дізнання у справах про порушення державного кордону України, та іншими правоохоронними органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність відповідно до чинного законодавства, (п.6, 7 ст.6 Закону України “Про Прикордонні війська України”), органи дізнання в особі командира військової частини, зєднання, начальника військової установи, (п.3 ст.101 КПК) в сукупності своїй утворюють в структурі Прикордонних військ самостійну предметно-функціональну систему органів дізнання в зонах їх діяльності. У підрозділі 1.2 “Завдання і повноваження органів дізнання в Прикордонних військах України” дається характеристика змісту галузевих предметних понять “кримінальне судочинство” і “кримінальний процес”, на основі якої показано, що ці поняття в зак

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ