Історія становлення та розвитку ідей тестування, його роль, місце в зарубіжній і вітчизняній теорії та шкільній практиці. Критерії якості педагогічних вимірів, види та функції. Світові підходи до застосування ЗСТ у контексті оцінювання якості підготовки.
При низкой оригинальности работы "Організація зовнішнього стандартизованого тестування навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У Національній доктрині розвитку освіти наголошується: „Якість освіти є національним пріоритетом, передумовою національної безпеки держави, додержання міжнародних норм і вимог законодавства України щодо реалізації права громадян на освіту”. ЗСТ виконує дві основні функції: сертифікаційну - оцінювання на завершенні певних етапів навчання у формі державних (національних) випускних екзаменів з метою визначення відповідності навчальних досягнень учнів освітнім стандартам (навчальним програмам) і відбору здатних до продовження подальшого навчання (зокрема, у вищому навчальному закладі); діагностичну - зовнішні вимірювання навчальних досягнень учнів на певних етапах навчання (в процесі навчання) у формі освітнього моніторингу з метою вивчення рівня та якості навченості учнів з конкретного предмету або галузі освіти. Отже, реалізація в Україні зовнішнього стандартизованого тестування як одного з інструментів моніторингу якості освіти дозволить: забезпечити обєктивну діагностику та сертифікацію навчальних досягнень учнів; отримати багатопланову інформацію для аналітичних досліджень у сфері формування освітньої політики; удосконалити державну екзаменаційну систему; при запровадженні єдиного екзамену (випускного-вступного) зробити прозорим вступ до вищих навчальних закладів. Концептуальною ідеєю дослідження є розуміння зовнішнього стандартизованого тестування як одного з ефективних засобів освітнього моніторингу, впровадження якого в систему освіти України спроможне забезпечити обєктивне вимірювання навчальних досягнень учнів, їх належну сертифікацію, сприяти удосконаленню системи державних екзаменів та інтеграції національної системи освіти до загальноєвропейського освітнього простору. Методологічною основою дослідження є: концептуальні положення філософії, психології, педагогіки про людину як найвищу цінність суспільства, про теорію пізнання, ідеї про взаємозвязок, зумовленість і цілісність явищ і процесів оточуючого світу, про активність особистості, яка має великі можливості для саморозвитку в процесі взаємодії з навколишнім світом, психологічну стратегію мотивації діяльності; системний, особистісно-діяльнісний, технологічний підходи до процесу оцінювання навчальних досягнень учнів; концептуальні положення нормативних документів щодо освіти України (Закони України „Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ ст., Державна програма „Вчитель”, Державний стандарт базової і повної середньої освіти тощо).У другому розділі - „Характеристика моделі зовнішнього стандартизованого тестування (ЗСТ) в Україні” - узагальнено світовий досвід використання зовнішнього вимірювання в контексті оцінки якості підготовки учнів, проаналізовано питання діагностичного та сертифікаційного тестування навчальних досягнень учнів, зясовано його позитивні та негативні аспекти, розглянуто методи оцінювання підготовки учнів, що є альтернативою тестуванню; теоретично обґрунтовано українську модель зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів на шляху інтеграції передового вітчизняного та зарубіжного досвіду застосування тестових методик. Установлено, що у світі існує багато варіантів проведення зовнішнього оцінювання у формі державних екзаменів з сертифікаційною метою - від іспиту з одного предмету (Велика Британія) до включення до іспиту від 3-х (Німеччина) до 12 предметів (Данія); від запровадження лише письмової форми зовнішнього іспиту (Фінляндія, Болгарія, Кіпр, Литва) до існування такого екзамену у двох частинах - письмовій та усній (переважна більшість європейських країн). Зясовано, що поряд із багатьма позитивними функціями, що виконує зовнішнє стандартизоване оцінювання, воно має й негативні аспекти, а саме: звуження процесу навчання до опанування учнями лише змісту тестових завдань („натаскування” учнів на тести); „робота” тестування на учнів з благополучних родин, що спроможні забезпечити відповідну підготовку до тестування; для багатьох дітей, особливо в ранньому віці, тестування може стати „вироком” на все життя, оскільки його результати часто використовуються для розподілу дітей на групи за рівнем розвитку або здібностями; стандартизовані тести вводять в оману щодо їхньої обєктивності, оскільки суто „обєктивною” частиною тесту є обробка його результатів компютером, а власне проведення тестування та використання його результатів залежить від субєктивних людських рішень. Реалізація цих вимог вимагає створення певних організаційно-педагогічних умов: формування позитивної мотивації учасників тестування, незалежності (оцінка якості навчальних досягнень повинна бути стандартизованою процедурою і такою, що не залежить від педагогів); здійснення зворотного звязку та врахування зворотного впливу тестування на процес власне навчання; відкритості (всі етапи проведення тестування та перевірки повинні проводитися відкрито за участю сторонніх спостерігачів, у тому числі, батьків, учителів, громадськості; має проводиться також широка публікація з методичним розбором тестових завдань);
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы