Дослідження участі шляхти Великого князівства Литовського та Речі Посполитої в діяльності місцевих представницьких органів влади - повітових сеймиків. Аналіз основних причин активізації діяльності шляхти як провідної політичної сили у XVI-XVII століттях.
При низкой оригинальности работы "Організація та діяльність на українських землях повітових шляхетських сеймиків як станово-представницьких органів влади", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автором осуществлен анализ причин активизации деятельности шляхты, как ведущей политической силы Великого княжества Литовского и Речи Посполитой во второй половине XVI - первой половине XVII в. Представницьким органам відводиться значне місце в інституційній структурі органів державного управління на українських землях у складі Великого князівства Литовського (далі - ВКЛ) та Речі Посполитої (далі - РП). Безпосередній інтерес викликає вивчення діяльності місцевих органів самоврядування - шляхетських повітових сеймиків ВКЛ та РП, на засіданнях яких шляхта не тільки розглядала внутрішні проблеми повітів, але й отримувала можливість впливати на загальнополітичні процеси всієї держави за допомогою делегування своїх представників у вальні сейми - вищі органи представницької влади обєднаної литовсько-польської держави. На засіданнях цих сеймиків шляхта не тільки обирала земських послів, але й обговорювала питання, що підлягали вирішенню на майбутньому вальному сеймі. Таким чином, для складу обласних сеймів ВКЛ спочатку визначальним був не становий принцип, а вічовий, коли почесне місце на зборах сейму відводилося «старшим» мужам, а «менші» шанобливо прислуховувались до порад досвідчених учасників [7, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
