Використання результатів спостережень за природою в процесі засвоєння знань молодших школярів. Формування в дітей інтересу до активної діяльності, самостійності в здобуванні знань. Організація роботи з календарем. Фіксація та узагальнення спостережень.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет дошкільного виховання та початкового навчання Кафедра природничо-математичних дисциплін і логопедії Курсова робота з методики викладання природознавства Організація спостережень за природою в початковій школі Зміст Вступ 1. Значення спостережень як засобу організації розумової діяльності молодших школярів 1.1 Зміст та структура спостережень за природою під час засвоєння природознавчих знань 1.2 Використання результатів спостережень за природою в процесі засвоєння знань молодших школярів 2. Форми організації спостережень на уроках природознавства 2.1 Організація роботи з календарем спостережень за природою 2.2 Фіксація та узагальнення спостережень Висновки Список використаної літератури Додаток Вступ спостереження природа школяр календар Спостереження - це цілеспрямоване, планомірне сприймання обєктів навколишньої дійсності, яке призводить до формування уміння спостерігати, підпорядковане конкретно-визначеним цілям й вимагає вольових зусиль. У процесі спостережень учні розглядають предмети і явища природи, виділяють їх істотні і неістотні ознаки, встановлюють залежність між ними тощо. Так, К.Д. Ушинський вважав, що навчання дітей повинне здійснюватися переважно на основі вражень, здобутих ними безпосередньо з навколишнього світу. Ставилися завдання вводити такі “життєві” знання, які допомагали б учням зрозуміти навколишній світ і брати участь у його перетворенні. Значення спостережень як засобу організації розумової діяльності молодших школярів 1.1 Зміст та структура спостережень за природою під час засвоєння природознавчих знань Об’єктами природи за якими учні проводять спостереження є погода (стан неба, опади, напрям вітру, температура повітря), висота Сонця над горизонтом, рослинний та тваринний світ місцевості, діяльність і праця людей та діагностика власного стану здоров’я та емоцій. Крім цих елементів природи, учні спостерігають за опадами і хмарністю, за тим, як хмарність впливає на опади Учні 3-4 класів можуть самостійно спостерігати за змінами висоти Сонця на небосхилі, яка вимірюється за допомогою тіні від гномона. Періодичні спостереження проводять і за компонентами живої природи, наприклад, за змінами в рослинному світі: листопадом, набубнявінням бруньок, їх розпусканням, цвітінням, дозріванням плодів тощо; за змінами в житті тварин: зникненням комах, відлітанням птахів у теплі краї, появою комах, поверненням з вирію птахів, гніздуванням птахів та ін. Спостереження за деревами: висота дерева (високе чи низьке порівняно з іншими деревами); розміри стовбура (товстий, тонкий) і форма крони (залежно від того, де дерево росте); колір стовбура; особливості кори (гладенька, шершава); розміщення гілок, їх напрям (залежно від того, де дерево росте); величина і форма листків; стан дерева в ту чи іншу пору року. Наприклад, залежність обєму рідини від нагрівання і охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослини і т. ін. Відмінність пояснюється відсутністю води, тобто визначається умова росту рослин Результати наукових досліджень, передовий педагогічний досвід дають змогу виділити такі основні напрями організації спостережень учнів в процесі навчання: застосування системи самостійних робіт; використання нових структурних форм уроку й різноманітних дидактичних та наочно-технічних засобів, які забезпечують активність пізнання; розвиток спостережливості під час екскурсій та ведення календаря природи. Важче зробити вибір серед тварин (птахів, звірів, комах та ін.), потрібно, щоб учитель сам добре знав фауну своєї місцевості: тварин, які живуть тут, місця, в яких вони найчастіше зустрічаються. 1.2 Використання результатів спостережень за природою в процесі засвоєння знань молодших школярів Різні прийоми розумової діяльності дітей формуються на кожному уроці залежно від його мети і змісту навчального матеріалу. На основі цих вимірів вони роблять висновок, що висота Сонця змінюється кожного сезону: літом Сонце піднімається високо над горизонтом, його видимий шлях на небозводі довгий, тривалість дня велика; узимку Сонце піднімається низько над горизонтом, його видимий шлях на небозводі менший, тривалість дня коротша.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
