Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань - Дипломная работа

ДИПЛОМНА РОБОТА Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні основи організації спостережень учнів за змінами в природі 1.1 Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна в початковій школі 1.2 Вікові особливості процесу сприймання в учнів молодшого шкільного віку Розділ 2. Зміст і методика організації систематичних спостережень за змінами в природі у початковій школі 2.1 Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань 2.2 Підсумки експериментального дослідження Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Актуальність проблеми дослідження. Природознавство, під час екскурсій у природу перед очима школярів проходять тіла та явища навколишнього середовища. Тому вчитель має більше уваги приділяти спостереженням учнів за тілами та явищами природи, за змінами, що відбуваються в природі. В освітньому відношенні дуже важливе значення має конкретність уявлень учнів про природу, що складається на основі чуттєвих сприймань, відчуття учнями тіл і явищ навколишньої природи. Тільки на основі конкретних уявлень про природу діти зможуть під керівництвом учителя правильно узагальнити, систематизувати одержані ними знання про окремі об’єкти та явища природи, усвідомити найпростіші зв’язки між ними в природі. Учителеві треба звертати увагу молодших школярів на зв’язки між предметами та явищами. Спостережлива дитина бачить, чує та помічає все нове і цікаве, що торкається її зору і слуху: рослини, що зацвітають навесні, політ перших метеликів, приліт шпаків тощо. Відомий педагог К.Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає на основі правильних і точних спостережень [50, с.105]. Саме тому з перших днів навчання дитини в школі вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. Під час спостережень вони встановлюють зв’язки, а в окремих випадках - взаємозалежності і взаємозв’язки між різними тілами та явищами природи. Спілкування з природою дає можливість учням побачити об’єкти і явища у взаємозв’язку, сприяє формуванню наукового світогляду, розширенню кругозору, виховує естетичні почуття, спонукає до самостійного спілкування з природою. Діти починають розуміти, яке значення рослин, тварин, грибів і дроб’янок у природі, яку вони приносять користь, бережливо ставляться до навколишньої природи. Навчити дітей не лише дивитись, а й бачити, не лише слухати, а й чути - складне завдання, яке стоїть перед початковою школою. Запорука успішного розв’язання цього завдання - застосування різноманітних ефективних форм та методів навчання. Ці завдання пропонуються залежно від місцевих особливостей. Організовувати спостереження потрібно так, щоб у процесі сприймання дитина зосереджувалась на певному тілі чи явищі природи, тому важливе значення має відбір об’єктів для спостереження, які повинні бути знайомі молодшим школярам, цікавими і доступними для сприймання. В працях учених Т.М. Аквілевої, Т.М. Байбари, О.А. Біди, Ф.С. Кисельова, А.В. Миронова, З.О. Клепініної, Г.О. Люблінської, Л.Т. Охітіної та інших, наголошується, що успішне оволодіння учнями природничими знаннями значною мірою залежить від рівня опанування ними уміннями та навичками спостерігати за змінами в живій і неживій природі. Експериментально перевірити доцільність проведення систематичних спостережень у навчальному процесі як засобу формування природничих знань у молодших школярів. Популяризовані спостереження Д.М. Кайгородовим, який надав їм методологічну основу і систематичний характер. Спостереження як один із основних методів вивчення природи описане в працях К.Д. Ушинського, О.Я. Герда, В.П. Вахтерова, Л.С. Севрука та інших відомих педагогів-методистів. Як зазначають О.Ф. Козіна і О.М. Степанян [30], в методиці викладання природознавства існують різні класифікації спостереження, як практичного методу навчання, зокрема: 1) за організаційними формами - індивідуальні, групові й фронтальні. … Далі простежте за… та ін). Під час групових спостережень завдання виконується групами по 2-4 учні. 2) за тривалістю виконання - короткочасні або короткотривалі (на уроці, під час екскурсій, наприклад, при виявленні ознак конкретного об’єкта) та довготривалі (в позаурочний час - під час вивчення динаміки в природі: ріст і розвиток рослин і тварин, сезоні зміни - фенологічні спостереження). Наприклад, на уроці за темою „Вода. Таблиця 4 Узагальнююча таблиця спостережень за погодою Що узагальнювати Число днів за місяць Число днів за сезон вересень жовтень листопад Кількість ясних днів Кількість хмарних днів Кількість похмурих днів Найвища температура Найнижча температура Кількість днів з опадами Який напрям вітру переважав Спостереження в природі проводяться не тільки в рамках роботи з календарями природи чи щоденниками спостережень. По сер