Організація системи медичного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу - Автореферат

Актуальність проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки населення і території України зумовлена сучасними тенденціями зростання шкоди здоровю людей, збиткам і шкоді навколишньому середовищу, що спричиняються небезпечними природними явищами, техногенними аваріями і катастрофами (В.Ф. Серед надзвичайних ситуацій природного генезу одне з провідних місць за кількістю випадків і негативних наслідків займають повені як топологічні катастрофи, згідно з класифікацією ВООЗ, на які, за даними світової статистики, припадає до 40% загальної кількості стихійних лих, а за кількістю жертв і матеріальної шкоди вони поступаються лише землетрусам (Ledjim E., 1999; Г. А. Особливо гострою ця проблема є для Закарпатського регіону, оскільки повені на карпатських річках, багато з яких носять катастрофічний характер, повторюються кожні 3-5 років і спричиняють значну шкоду населенню і навколишньому середовищу, викликаючи виникнення надзвичайних екологічних ситуацій (В.Ф. Виходячи з цього, наукові дослідження у напрямку розробки і наукового обґрунтування організаційно-функціональної системи вирішення питань щодо ліквідації медико-санітарних наслідків екологічних катастроф, повязаних із повенями, є своєчасними і потребують невідкладного вирішення. Завдання дослідження, що направлені на досягнення мети, передбачали: • провести аналіз світових і вітчизняних джерел наукової інформації щодо надзвичайних ситуацій природного характеру, їх медико-санітарних наслідків та організації їх ліквідації;Визначена актуальність для України і потреба у науковій розробці організаційно-функціональної системи медичного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу, оскільки її відсутність стає не тільки перешкодою при проведенні планування і підготовки територіальних ланок системи охорони здоровя України до роботи в цих умовах, але й призводить до погіршення стану здоровя населення у зоні стихійного лиха і негативно впливає на оперативність і ефективність проведення заходів з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Моделлю дисертаційного дослідження була визначена Закарпатська область як представник адміністративної території з переважаючим гірським рельєфом місцевості, з притаманними їй особливостями розселення населення, інфраструктури системи охорони здоровя, умовами організації територіальної служби медицини катастроф та можливостями виникнення надзвичайних ситуацій природного генезу. Достовірність одержаних результатів досліджень, що були покладені в основу розробки організаційно-функціональної системи медичного забезпечення населення під час природних катастроф з екологічними наслідками, грунтується на репрезентативності вибірки первинних матеріалів та застосуванні адекватних методів дослідження. 46-здоров, 30 паспортів медичних бригад постійної готовності першої черги, 39 паспортів спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги, 15 паспортів груп епідеміологічної розвідки, 15 паспортів обласної, центральних районних і міських лікарень, 38 джерел інформації (плани роботи ДСМК, звіти тактико-спеціальних навчань, паксум органів охорони здоровя, звіти щодо участі медичних сил і засобів у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій) Показано, що на 01.01.2001 року, тобто за два місяці до виникнення надзвичайної ситуації, повязаної з катастрофічною повінню, показники забезпеченості населення зони надзвичайної екологічної ситуації (ЗНЕС) лікарями і середніми медичними працівниками становила відповідно 24,0 і 78,0 на 10 тис. населення, а лікарняними ліжками - 57,7 на 10 тис. населення і достовірно не відрізнялась від аналогічних показників, визначених для інших сільських районів області.Проведені соціально-гігієнічні дослідження стану медичного забезпечення населення, що постраждало внаслідок катастрофічної повені у Закарпатській області, та доведена ефективність застосування науковообгрунтованої системи організації медичного забезпечення, направленої на ліквідацію медико-санітарних наслідків стихійних лих, дозволили вирішити актуальну науково-прикладну проблему щодо медичного захисту населення за умов надзвичайних ситуацій природного генезу. Розроблена і науково обгрунтована організаційно-функціональна система медичного забезпечення населення під час ліквідації медико-санітарних наслідків великомасштабних надзвичайних ситуацій природного генезу (катастрофічних повеней) в умовах гірської місцевості, придатна при реалізації забезпечити очікувану ефективність і належну оперативність у роботі системи охорони здоровя і територіальної служби медицини катастроф. Доведено, що фактори природної катастрофи, що викликають надзвичайну ситуацію, мають вплив на захворюваність населення всього регіону, а не тільки постраждалих районів, що варто ураховувати при плануванні дій системи охорони здоровя, спрямованих на ліквідацію медико-санітарних наслідків стихійних лих. Показано, що використання груп епідеміологічної розвідки і комплексних пересувних санітарно-епідеміологічних бригад підвищує ефективність про

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ