Організація системи банківського нагляду і регулювання в Україні - Автореферат

В умовах ринкової економіки банки мають надзвичайно великі можливості впливати на економічні процеси як позитивно, так і негативно, що зумовлює необхідність регламентації їхньої діяльності. Для цього державі необхідні розробка і впровадження законів, що регламентують діяльність банків (центрального, комерційних та державних), а також положень, які регламентують межі поведінки банків і сприяють надійному та ефективному функціонуванню банківської системи. Актуальність та значення теми полягають у тому, що насамперед від методології організації банківського нагляду з боку Національного банку України залежить дотримання банками пруденційних нормативів, оцінка роботи банків через аналіз інформації, що надається, та перевірки, що проводяться, особливо, ті, які націлені на конкретні проблемні питання, і ті, що були повязані зі злочинністю в окремих банках. Від ефективної системи банківського нагляду в Україні залежить забезпечення стабільності банківської системи, яка потребує з боку держави регулювання і нагляду, оскільки саме банки, на відміну від інших економічних субєктів ринку, містять у собі підвищену загрозу дестабілізації власної діяльності і провокування загальноекономічної кризи. Саме на законодавчому рівні Національний банк України в змозі шляхом обовязкового резервування певної частини ресурсів банків проводити роботу по забезпеченню стабільності грошового обігу і національної валюти, шляхом встановлення граничних нормативів платоспроможності та ліквідності знижувати загрозу дестабілізації діяльності банків і загрозу вилучення вкладниками коштів з банків.У першому розділі роботи “Система банківського регулювання і нагляду: необхідність становлення та нормативно-правове забезпечення” розглянуто міжнародний досвід і стандарти банківського регулювання та нагляду, визначено основні підходи до стратегічного управління системною банківською кризою з метою розробки системи ефективного банківського нагляду та регулювання, досліджено методологічні засади організації банківського нагляду в системі Національного банку України. Метою та завданням банківського регулювання і нагляду є: захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в банках, від неефективного управління банками і від шахрайства. Слід зазначити, що у 2003 р. із Державного реєстру банків виключено такі банки: “Абсолют”, “АГРОІНВЕСТ”, “Амаско”, “Кримський комерційний церковний банк”, “Азово-Чорноморський банк”, “Азчеркомбанк”, АКБ “Ялта Банк”, КБ “Контакт-Банк”, “Інноваційно-промисловий банк”. У дисертації проведено аналіз ефективності і прибутковості діяльності банків України за показниками структури активів і пасивів, вкладень населення та субєктів господарювання в банківську систему, обсягів кредитування і операцій з цінними паперами, структури капіталу банку, структури доходів і витрат, проведено рейтингову оцінку діяльності банків. Інспектування дає змогу органам банківського нагляду перевіряти такі аспекти діяльності банків: достовірність звітності, дотримання законів і нормативних актів, надійність управління банком, стійкість фінансового стану банку.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обґрунтуванні методологічних і методичних засад розвитку ефективної системи банківського нагляду і регулювання з метою забезпечення фінансової стабільності банківської системи. Основні висновки дисертаційного дослідження полягають у наступному: Основною метою банківського нагляду виступає створення ефективної та конкурентноздатної банківської системи, яка б реагувала на потреби населення в наданні якісних фінансових послуг за розумну вартість. Системна банківська криза відображає втрати і банків і їх позичальників. Розглянуто методологічну базу організації банківського нагляду в системі Національного банку України, яка базується на реалізації наступних цілей: захист інтересів вкладників; забезпечення прозорості політики банківського сектора в цілому і кожного банку окремо; підвищення відкритості на підставі удосконалення системи обліку і звітності в банках і наближенні їх до вимог, що випливають із досвіду міжнародної банківської практики; підтримування необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в банківському секторі, забезпечення ефективної діяльності банків і запровадження технологічних нововведень в інтересах споживачів банківських послуг. Визначено основні проблеми функціонування банківської системи: недостатній рівень капіталізації банківської системи; відсутність у більшості банків ефективних механізмів та інструментів управління ризиками, планування та стратегії розвитку; низька рентабельність активів банків через загальну низьку якість активів, високу питому вагу неприбуткових активів у загальних активах банків та невиправдано високу вартість ведення бізнесу; низький рівень банківського менеджменту та корпоративного управління; недостатня ефективність банківського нагляду, зокрема в частині нагляду на основі оцінки ризиків банківської діяльності України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ