Організація самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах Слобожанщини другої половини XIX – початку XX століття - Автореферат

Успішна реалізація означених пріоритетів вимагає творчого вдосконалення існуючих форм, методів, способів і засобів в організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів, які б забезпечували здобуття якісної вищої освіти майбутніми фахівцями з метою підвищення їхнього професійного, загальноосвітнього й загальнокультурного рівня та збагачення на цій основі інтелектуального й духовного потенціалу нації. У контексті зазначеної проблеми особливо цікавим є період другої половини XIX - початку XX століття, що характеризувався інтенсивними реформаторськими процесами в галузі вищої освіти, постановкою та розвязанням прогресивними педагогами багатьох проблем у питаннях вищої освіти, зокрема комплексного підходу до організації самостійної роботи студентів як визначального чинника підготовки майбутнього фахівця. Аналіз наукових досліджень, із огляду на проблему, дав можливість зясувати, що різні аспекти організації самостійної роботи зі студентами розглядалися за такими напрямами: · суть, структура, зміст самостійної роботи студентів та умови її організації (В. Вивчення історико-педагогічних джерел та сучасної наукової літератури дали підстави для висновку, що цілісний аналіз проблеми організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах Слобожанщини в означений історичний період не був предметом спеціального дослідження. «спудеїв» прийомів самостійного віршування та складання промов; самостійна робота з довідниками та посібниками); із урахуванням суспільно-політичних та культурних умов розвитку країни, провідної мети та стимулювальних мотивів визначено етапи динаміки ступеня організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах Слобожанщини; схарактеризовано теоретичні ідеї стосовно оптимальних умов організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів у досліджуваний період (створення у ВНЗ наукового середовища, навчання студентів прийомів самостійного наукового дослідження, звязок навчання з науковою діяльністю, широке використання унаочнення) та узагальнено досвід вищих навчальних закладів Слобожанщини у розвязанні досліджуваної проблеми (цілеспрямоване опрацювання студентами додаткової літератури як форма підготовки до лекцій, практичних і лабораторних робіт; розробка правил для організації науково-дослідної роботи студентів; підготовка тез до наступної лекції); визначено провідні тенденції в організації самостійної роботи студентів у досліджуваний період (поглиблення мети в самостійному розширенні та систематизації здобутих знань: від простого сприйняття й запамятовування до «зміцнення розумових сил» особистості; «активізації мислення», розвитку «творчих дослідницьких навичок» у виконанні індивідуальних завдань; тісний звязок між теорією і практикою завдяки безпосередній участі студентів вищих навчальних закладів у роботі виробництв, підприємств, установ, господарств, клінік відповідно до їхньої кваліфікації); визначено напрями творчого використання кращих здобутків минулого з питань організації самостійної роботи студентів за сучасних умов (розроблення конкретних вимог до самостійного опрацювання студентами додаткової літератури; використання можливостей виробничої практики з метою залучення студентів до активної самостійної діяльності згідно з їхньою спеціалізації; започаткування форм додаткового навчання та контролю за самостійною роботою студентів, подібних до «репетицій», «співбесід», «дорадчих годин».У другому розділі «Теоретичні питання організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів Слобожанщини другої половини XIX - початку XX століття» висвітлено передумови становлення та розвитку самостійної роботи студентів у вітчизняних вищих навчальних закладах України, систематизовано погляди прогресивних представників вітчизняної педагогічної теорії досліджуваного періоду на найбільш доцільні й ефективні умови організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів. Аналіз Статутів братських шкіл України, навчальних програм Києво-Могилянської академії, Харківського колегіуму дав підстави зясувати, що самостійна робота студентів заздалегідь планувалась і контролювалась, а навчальний режим передбачав такі її види: самостійне читання перекладної літератури, що висвітлювала природничо-наукові ідеї Арістотеля, Платона, Геродота, Гомера, творів із астрономії й космографії, із «нотуванням» виписок із метою подальшого висвітлення досягнень цих наук у власних творах та використання їх у суперечках, проповідях, диспутах; розроблення викладацьким складом спеціальних посібників для навчання студентів прийомів самостійного віршування; поетичні змагання шляхом декламування віршів різних епох, різними мовами, у тому числі й власних, присвоєння кращим «віршотворцям» почесних звань «лавроносних поетів»; самостійне написання промов (іменинних, жалібних, прохальних, вдячних, прощальних тощо); самостійна робота з багаточисельними букварями, «Часословами», «Євангеліями учительними», граматиками; прийом повторювання вивченого за тиждень із додаткови

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ