Організація психологічної служби в клініці соматичних хвороб - Реферат

Аналіз розвитку сучасної медицини переконує в тому, що в клініці внутрішніх хвороб емоційним порушенням повинно приділятися не менше уваги, ніж соматичним пошкодженнням. Щоб кваліфіковано надавати допомогу психлогічна служба повина знати: чинне законодавство про охорону здоровя та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоровя; основи права в медицині; права, обовязки та відповідальність лікаря-психолога; основи медико-біологічних та клінічних наук; загальну, клінічну та соціальну психологію, патопсихологію, нейропсихологію; правила оформлення медичної документації; передові інформаційні та Інтернет технології; сучасну наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи її аналізу та узагальнення. Введення ставки медичного психолога в стаціонарі непсихотерапевтичного профілю вимагає особливого підходу, який відрізняється від такого в психіатричній клініці. Призначення додаткового огляду психіатром відбувається після відповідного висновку медичного психолога. Це покладає на медичного психолога особливі етичні норми при написанні висновків і рекомендацій.Медичні психологи досліджують індивідуальні якості пацієнтів, визначають вплив умов лікування на психіку і поведінку, аналізують процеси лікування й психологічного стану людини під час лікування й реабілітації, проводять психодіагностику при різних соматичних захворюваннях. Крім того, в залежності від сфери застосування медичні психологи займаються консультуванням керівників і спеціалістів з соціально-психологічних проблем управління і організації професійної діяльності; проводять професійний відбір призовників і військово-психологічної експертизи; проводять судово-психологічні експертизи тощо. Медичний психолог займається: - дослідженнями індивідуальних якостей пацієнтів, визначенням впливу умов лікування на психіку і поведінку, аналізом процесів лікування й психологічного стану людини під час лікування й реабілітації, психодіагностикою при різних соматичних захворюваннях;Вибір загальної спрямованості психокорекційного втручання визначається припущенням про психічну осудність пацієнта. Превалювання "поведінкового підходу" психокорекції (на противагу "аналітичному", коли аналізуються причини потрапляння людини в дану ситуацію), визначається відомим постулатом: "Фізичний недуг з позиції психології вже розглядається як наслідок комбінованих соматопсихічних і психосоматичних обставин, що призвели пацієнта до травматичної події ".В результаті психокорекції майже половині хворим вдається "ламінувати" травматичні переживання, деяким хворим на тлі психокорекції - досягти поліпшення загального стану і взаємини з батьками.Питання про остаточну регламентації діяльності медичного психолога в медичній практиці вирішується, як правило, керівником конкретного медичного закладу виходячи із стандартної посадової інструкції медичного психолога. На практиці найбільше трудовитрат включає в себе організація алгоритму взаємодії лікаря і психолога в умовах конкретного підрозділу. Ефективність такої спільної роботи можна оцінити після проведення (не рідше одного разу на місяць) цілеспрямованих лекцій для медичного персоналу про теорію психосоматичних, соматопсихічних розладів. На огляд до медичного психолога в стаціонарі непсихотерапевтичного профілю пацієнта направляють лікуючий лікар та середній медичний персонал.Складні економічні умови вимагають від кожної особистості психологічної витримки, стійкості, толерантності та уважності. В житті кожної людини виникає проблема бути почутим, отримати кваліфіковану пораду у складній життєвій ситуації.

План

Вступ

І. Обґрунтування введення посади "медичний психолог" в стаціонарі непсихотерапевтичного профілю

ІІ. Основна діяльність медичного психолога

ІІІ. Результати психологічних досліджень в НДІ невідкладної дитячої хірургії та травматології

IV. Використовувані методи корекції

V. Результати психокорекційного втручання

VI. Взаємодія медичного психолога з лікарем. Посадові обовязки

Висновок

Список використаних джерел