Суть методу проектів у зарубіжній шкільній практиці початку ХХ століття. Ґенеза проблеми проектного навчання у вітчизняній педагогічній науці. Роль педагога в організації проектно-дослідницької діяльності. Ключові етапи роботи над дослідницьким проектом.
При низкой оригинальности работы "Організація проектно-дослідницької діяльності з хімічних дисциплін у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Гуманізація освіти - відображення в освітньому процесі тенденцій гуманізації сучасного суспільства, коли людська особистість визначається найвищою цінністю, а утвердження блага людини є найважливішим критерієм суспільних відносин, що полягає в рішучому повороті закладу освіти до особистості учня, забезпеченні максимально сприятливих умов для виявлення та розвитку його задатків і здібностей на основі поваги й довіри до нього, прийняття його особистісних цілей і запитів [122] Метод проектів - заснована на прагматичній педагогіці форма організації навчання, яка полягає в тому, що самі учні визначають для себе ті чи інші практичні завдання (проекти) й у процесі їх виконання набувають знань та умінь [63]. Навчальний проект - система самостійних (індивідуальних чи групових), прагматично спрямованих дій учнів, що організуються та керуються педагогом, в основі яких лежить розробка плану та реалізація проектного задуму, ідеї, завдання, проблеми, і завершується створенням практичного результату (продукту) та його презентацією. Особистісно-зорієнтоване навчання - організація навчання на засадах глибокої поваги до особистості вихованця, врахування особливостей індивідуального розвитку, субєктивного досвіду, здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій, можливостей реалізувати себе, ставлення до нього як до свідомого відповідального субєкта навчально-виховної взаємодії, що передбачає формування цілісної особистості, яка усвідомлює свою гідність і поважає інших людей [121]. Змінюється і мета шкільної освіти - прийняті за останні роки нормативні документи (Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) [44], Національна доктрина розвитку освіти України [73] та ін.) визначають відмову від орієнтації на засвоєння переважно готових знань та спрямовують курс загальноосвітньої підготовки молодих людей у напрямі формування установок на розвиток життєвої і соціальної компетентності особистості, виховання людини, яка може самостійно приймати відповідальні рішення, прогнозуючи їх можливі наслідки, особистості, що вирізняється комунікативністю, мобільністю, динамізмом, конструктивністю, розвиненим почуттям відповідальності за власне життя та долю України.У 1702 році Королівська Академія Архітектури в Парижі оголосила конкурс будівничих планів, ескізи яких були названі проектами [79]. Пізніше проект і проектування використовуються в інженерній та технічній галузях. Працівники виконували проект із певної теми, у ході якого слухачі отримували не лише теоретичні знання, але й набували практичних навичок [42]. Школярі самостійно відповідали за планування та реалізацію своїх ідей, вони спиралися на реальні проблеми повсякденного життя або професійної діяльності та готували обєкти, що дозволяли підвести теорію та плани до теоретичної перевірки [79]. З іншого боку велика увага до проектного методу в США та країнах Європи була обумовлена соціальними запитами та вимогами сучасності тих років, серед яких ми можемо виділити: - значний розвиток науки та техніки, що призвів до підвищення вимог до обєму знань, умінь та навичок, які слід було засвоювати учням;Перший - це проекти, що проводились у міських школах. Кожна група виконувала свій проект. Основні напрями діяльності для кожної групи були такі: „Сімя” - 1-ша група, „Магазин” - 2-га група, „Місто” - 3-тя група. Цей учитель за власні кошти влаштував за школою лабораторію та майстерню і почав здійснювати різні експерименти із сільського господарства та різних видів робіт з дерева та матеріалів. Усі учні були розділені на три групи: перша - 6-8 років, друга - 9-11 років, третя - 12-14 років (у звичайних школах розділяли на вісім класів).Кукушкін [50] виділяє дві гілки в розвитку методу проектів: західну, повязану із діяльністю Дж. Кожну з тем шкільної програми потрібно поєднати із виконанням практичної справи, тобто проекту, доступного учневі, що має для нього життєве значення, ураховує його інтереси. Шацького була організована невелика група вчених, що намагалася активно застосовувати проектні методи на практиці. Скаткін [47, 95, 10068] публікують статті, у яких окреслюють можливості використання проектного методу у вітчизняній школі, висвітлюють досвід його застосування, надають характеристику короткочасним і тривалим проектам, аналізують роль учителя у проекті. Петрова так описує процедуру вибору проекту: „цільові життєві задачі для проектів визначає педагогічний колектив, згідно запитів держави, партійних та суспільних організацій; вирішує, чи варто у даний момент спрямовувати діяльність дітей на колективізацію та індустріалізацію сільського господарства, чи на боротьбу за виконання чи перевиконання плану, чи на перевлаштування побуту міського та сільського населення” і т. і.У педагогічній літературі проектна технологія висвітлена різними термінами: метод проектів, метод проектного навчання, проектна діяльність, технологія „метод проектів”, технологія проектного навчання, проектно-дослідницька технологія, та сутність їх одна - це така організація навчання, в основу якої покладена ідея
План
ЗМІСТ
ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВИХ ПОНЯТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ У СВІТОВІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ
1.1 Передумови зародження ідей методу проектів
1.2 Метод проектів у зарубіжній шкільній практиці початку ХХ ст
1.3 Генеза проблеми проектного навчання у вітчизняній педагогічній науці
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Сутність проектної технології навчання
2.2 Типологія навчальних проектів з хімічних дисциплін
2.3 Дидактичні особливості науково-дослідницьких проектних завдань
2.4 Роль педагога в організації проектно-дослідницької діяльності
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ТА СТУДЕНТІВ З ХІМІЇ
3.1 Структура та етапи роботи над дослідницьким проектом
3.2 Методичні аспекти організації проектно-дослідницької діяльності з хімії
3.3 Досвід організації науково-дослідних проектів студентів з хімічних дисциплін в умовах кредитно-модульної системи навчання
3.4 Система оцінки, контролю та аналізу проектної діяльності
ДОДАТОК
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы